З фактами незаконної вирубки букового лісу в урочищі «Городилово», що на Закарпатті, викладеними у статті «Рубати деревостан так, щоб зберегти ліси Карпат» («Голос України» №162 (4912) від 02.09.2010 року) газета звернулася до Державного комітету лісового господарства.

Його регіональне відділення — Закарпатське обласне управління комітету (саме туди було перенаправлено наше звернення для більш докладного вивчення) у своєму листі від 7 вересня 2010 року запевнило, що публікації в засобах масової інформації не залишаються без уваги та необхідного реагування. Тож, чи як результат критичних публікацій в «Голосі України», чи з метою вдосконалення управління лісовим господарством, обласне управління «похвалилося» зміною керівництва в ДП «Хустське ЛДГ», що здійснює вирубку лісу в урочищі. А також нагадало, що віднедавна в обласного управління новий очільник — Іван Фізик, чия «грамотність, кваліфікованість та здатність організувати роботу» (приведено суворо за текстом листа, підписаного самим Ігорем Васильовичем) самі по собі прирікають роботу управління на успіх. Утім, на цьому хороші новини закінчуються, адже в зв’язку з тим, що жодних порушень чи зловживань управління не виявило, розраховувати на будь-які дії з наведення порядку стосовно вирубки лісу в урочищі «Городилово» не доводиться. Далі пряма мова: «...вирубка лісу в урочищі Городилово проводяться на законних підставах, а саме урочище не відноситься до природно-заповідного фонду. Доцільність суцільно-санітарних рубок визначена актами лісопатологічного обстеження,.. де чітко вказане обґрунтування необхідності вирубки. Ніяких зловживань з боку працівників лісової охорони перевірками не виявлені. Згадані в статті водоспад та діючий монастир знаходяться по різні сторони від діючих лісосік на віддаллі 2—3 км., а річка Тиса протікає за 4 км. Продовження терміну проведення рубок пов’язане з кліматичними умовами, проливними дощами в кінці травня та протягом червеня місяця 2010 року...». Стосовно порушень під час трелювання (збору та транспортування дерев від місця заготівлі) в листі зазначено таке: «Серед недоліків ведення лісового господарства в Карпатах є відсутність розгалуження мережі лісових доріг (5—6 км. на 1000 га., коли у європейських країнах цей показник складає 32—35 км. на 1000 га., що у 6 разів більше ніж в Україні). Це обмежує можливості в повній мірі застосовувати нові еколого-зберігаючі технології лісозаготівлі та повноцінно освоювати лісосічний фонд».

Від прочитаного складається враження, що проблем справді немає. Однак на цьому ми не зупинилися і звернулися з листом до Генеральної прокуратури, дізнатися їх точку зору про стан справ в урочищі «Городилово». Генеральна прокуратура доручила прокуратурі Закарпатської області розібратися в ситуації, та в свою чергу передоручила проведення перевірки Закарпатській міжрайонній природоохоронній прокуратурі, яка все-таки побачила зловживання і 1 жовтня надіслала до редакції листа. У ньому зафіксовано, «що трелювання деревини з вищевказаних лісосік проводилося з порушенням природоохоронного законодавства (трелювання деревини проводилося тимчасовими та постійними водотоками), у зв’язку з чим 27 вересня 2010 року головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області прийнято рішення про тимчасову заборону трелювання деревини з лісосік у кварталах №№18/5, 26/12, 26/11 Хустського лісництва ДП «Хустське ЛДГ» та нараховано розмір шкоди, заподіяної державі, в сумі 4428,05 грн.». Тобто є незначні порушення під час трелювання дерев, однак жодних за фактом вирубки лісу.

Питання повної зачистки цілих лісових масивів, або мовою чиновників, які мають охороняти ліси, «суцільно-санітарних рубок», залишається відкритим. Наскільки потрібна була суцільна вирубка лісу? Невже на таких великих площах всі дерева одночасно стали хворими? Чи виїжджали взагалі представники прокуратури на місце вирубки перед тим, як погодитися із законністю «суцільно-санітарної рубки» дерев? Сподіваємося, що на ці запитання ми ще отримаємо відповіді.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.