Із виступів представників парламентських фракцій

— Минулий сесійний тиждень ознаменувався тим, що Верховна Рада руками провладної більшості узаконила конституційний переворот в Україні. Цим самим зробила черговий крок до узурпації влади однією людиною або групкою осіб, наближених до Президента. Люди втратили можливість для участі в управлінні країною через найвищий представницький орган держави. Тепер наша перспектива — тоталітарний режим. Як дбає про людей влада, громадяни добре відчули, сплачуючи вартість комунальних послуг і купуючи найнеобхідніші продукти харчування. І в цей час Президент та глава уряду, а особливо більшість у парламенті, з останніх сил намагаються робити хорошу міну на тлі тотального зубожіння народу, зростання цін на продукти, занепаду економіки та системного утиску малого й середнього бізнесу. Тому фракція БЮТ прийняла рішення розпочати збирання 150 підписів для того, щоб порушити питання про недовіру уряду Азарова. І це не піар-акція, як почали коментувати представники більшості, це наша адекватна реакція на події в Україні. Люди зрозуміли: влада живе у своєму особливому, відірваному від реалій та народу, світі. Речники влади, як заклинання, повторюють: зростання цін немає, рівень інфляції прогнозований, соціально-економічна обстановка в країні нормалізується. Але життєві стандарти українців лише стрімко падають. Існує серйозний ризик того, що «нова» країна, яку будують нинішні можновладці, залишиться без населення. Ціни на м’ясо в Україні досягли найвищого рівня за останні десять років. Навіть улюблена прем’єром капуста за вересень подорожчала майже на 50 відсотків. І це за того, що уряд Азарова з останніх сил намагається стримати ціни перед виборами. А що буде після виборів? Сьогоднішня ситуація спричинена не об’єктивними чинниками, не впливом глобальних економічних процесів на Україну, а є наслідком того, як «команда професіоналів» демонструє своє справжнє обличчя.

— Народна партія, як і інші, бере активну участь у виборах до місцевих рад. І на прохання діючих депутатів-народників та з різних фракцій від району до областей, а також наших кандидатів у депутати та на основі звернень громадян хочу загострити увагу на найболючіших питаннях у регіонах. Перше побажання і вимога до Верховної Ради та Кабінету Міністрів — розпочати негайно конкретну роботу над розширенням повноважень і головне — можливостей місцевих рад. Зокрема, через норми Податкового кодексу, над яким ми працюємо, розширити перелік податків і платежів, котрі повністю або частково залишатимуться у розпорядженні місцевих громад. Щоб вони могли вирішувати конкретні проблеми — будівництво доріг, ремонт шкіл, лікарень, соціальне забезпечення. Якби в регіонах могли самі купувати все необхідне для лікарень, шкіл та інших соціальних закладів, воно було б дешевшим і дійшло б у регіони. Наприклад, на Волині є районні лікарні, де рентген-апарат ще 1950-х років й уже кілька років не працює, тож люди не можуть перевірити своє здоров’я. Фракція також звертає увагу уряду на численні вимоги громадян: не зводити пенсійну реформу до збільшення пенсійного віку матерям та бабусям, а проводити диференціацію пенсій відповідно до внеску людини в економіку держави, тобто до трудового стажу.

— Нова політична реальність після скасування політреформи залишила неврегульованими два основні питання. Перше — дата виборів Верховної Ради. Згідно з новою-старою Конституцією, вони мають відбутися вже наступного року. Й друге — виборча система, за якою обиратимуть депутатів до вищого законодавчого органу. Це зобов’язує до законотворчої роботи. Очевидно, будуть відштовхуватися від синхронізації виборів Президента й парламенту. Така ідея цілком логічна незалежно від того, хто перебуває при владі. Це дасть змогу отримати часовий проміжок у декілька років для виконання владою своїх обіцянок. Парламент попередньо ухвалив зміни до Конституції стосовно продовження своїх повноважень до 2012 року і тепер схопилися за голову: з’ясувалося, що вже проголосований проект змін суперечить Конституції. Тепер є два варіанти подальших дій: перше — це проголосувати ці зміни до Конституції, але для синхронізації виборів необхідно записати в Прикінцевих положеннях, що новообраний парламент пропрацює лише три роки. Чи готові до цього ті, хто виступає за такий сценарій? Другий варіант — провести вибори відповідно до чинної Конституції у березні 2011 року, й тоді наступний склад Верховної Ради працюватиме повний термін. Особисто мені це здається найбільш умотивованим, тим паче є законодавча ініціатива з цього питання депутатів із нашої фракції. Що стосується виборчої системи, то важливо знайти баланс між суспільними очікуваннями та політичною реальністю. Мажоритарна система обіцяє людям набагато більше шансів на вирішення локальних проблем, ніж суто пропорційна система. Але це суперечить загальноєвропейським тенденціям. Жодна з виборчих моделей сама по собі є ані поганою, ані хорошою. Вона або відповідає, або не відповідає вимогам часу. Сьогодні, після повернення до Конституції 1996 року, найбільш збалансованим з точки зору суспільних настроїв та політичного розвитку України видається змішана виборча система.

— З 14 по 16 жовтня цього року в Італії відбулася 84-та сесія Венеціанської комісії, яка затвердила висновки по Україні, а також заслухала інформацію про рішення Конституційного Суду від 30 вересня цього року. Зокрема, висновок про Закон України «Про судоустрій і статус суддів» — уже четвертий за останні чотири роки. Але всі ці висновки лежали мертвим капіталом, їх ніхто не виконував. Причини були найрізноманітніші — або блокувалася трибуна Верховної Ради, або вносили, а потім відкликали законопроект про судоустрій, або Верховний Суд просив відкласти судову реформу тощо. І тільки після обрання Президентом Віктора Януковича судова реформа розпочалася, почали ухвалювати необхідні закони. Президентський законопроект про судоустрій і статус суддів урахував більше ста поправок і рекомендацій Венеціанської комісії. Тим часом повідомлення ЗМІ із приводу висновків комісії найсуперечливіші. Що насправді прийняла Венеціанська комісія? Комісія вітала наміри української влади продовжити роботу з удосконалення законодавства про судоустрій, а також висловила низку пропозицій зі вдосконалення правового врегулювання судоустрою. Спочатку у проекті було 33 основні зауваження щодо тексту закону, але після внесення поправок вони були зняті. Серед основних зауважень комісії до закону — рекомендація щодо дисциплінарної відповідальності суддів, позбавлення суддів імунітету, передбачити включення до складу Вищої кваліфікаційної комісії представника Міністерства юстиції України, заборонити будь-які види нагородження суддів, уточнити процедуру звільнення суддів, прописавши, що якщо Верховна Рада не набрала конституційної більшості — дві третини голосів — за звільнення судді, повторно голосування не проводиться. Також комісія рекомендувала переглянути компетенції Верховного Суду та Вищої ради юстиції.

— Хочу порушити питання про розшарування суспільства. За рахунок чого відбувається концентрація капіталу та розшарування суспільства? За рахунок зубожіння великої частини суспільства. Насамперед це відбувається за рахунок збільшення вартості життя в Україні. За останні 20 років вартість життя номінально підвищилася у 15—20 разів, а заробітна плата працюючих у сфері матеріального виробництва — у 10—12 разів. У деяких сферах життя її вартість зросла до масштабу, що не має визначення, приміром, охорона здоров’я, освіта, культурний розвиток. Нині це сфери, якими можуть скористатися далеко не всі українці, або не можуть одержати якісні послуги охорони здоров’я. Сьогодні йдеться про виживання населення й про основні продукти харчування, такі, як хлібобулочні вироби, молоко та молочні продукти, деякі м’ясні продукти, а також продукти дитячого харчування. Ситуація виходить з-під контролю. Саме тому ми виступаємо за необхідність державного контролю над ціноутворенням. Комуністи пропонують законодавчо обмежити торговельні надбавки щодо відпускної ціни виробників.