Парадоксальна ситуація склалась на початку опалювального сезону. І підприємства, і споживачі газу, і влада на місцях добре попрацювали, щоб на порозі зими позбутись газових боргів. Хоча підприємствам комунальної теплоенергетики так і не вдалось повністю їх ліквідувати, проте 90-відсоткова планка до кінця вересня вже була подолана, сума трохи більша за мільйон гривень не стала критичною. Особливо якщо згадати минулорічну ситуацію о цій порі, коли області вдалось розрахуватись за спожитий газ лише на 70 відсотків. Нині окремі районні теплопідприємства, скажімо, такі, як у Волочиську та Теофіполі, спромоглися перевищити планові показники проплати.
Своєрідним показником позитивних зрушень стала робота комунальників у Шепетівці. Кілька років поспіль ситуація там була просто катастрофічна. Адже свого часу місцева влада утрималася від підвищення комунальних тарифів після того, як у кілька разів зросла вартість газу. Місцевий бюджет також не міг дотувати комунальників, тому сплата за спожитий тепловиками газ дуже часто не дотягувала й до 20 відсотків. Зрозуміло, що ці багатомільйонні борги гальмували розвиток.
Ситуація почала змінюватись, коли нарешті було встановлено реальні тарифи. При цьому місцева влада не переклала всі проблеми лише на плечі споживачів. У місті подбали про те, щоб замінити понад два десятки старих котлів на більш продуктивні, а у школах встановили автономні котельні. Усе це дало змогу не тільки погасити борги, а й довести цьогорічну оплату за газ до 107 відсотків.
Шляхом впровадження нових енергозберігаючих програм рухалися і в інших районах. Тому, здавалося, початок опалювального сезону мав би бути безпроблемним. Однак з’ясувалося, що на області знову висять майже тридцятимільйонні борги. Походять вони з минулого, коли за несвоєчасні розрахунки за газ нараховували штрафи і пені. Але виплата таких санкцій не закладена в жодну бюджетну статтю. Тож важко було сподіватися, що хтось візьметься за їх сплату. Розуміючи абсурдність ситуації, уряд начебто зробив крок назустріч споживачам, скасувавши обов’язковість сплати цих штрафів. Та на цьому боргова історія не закінчилась. Бо, незважаючи на урядове роз- порядження, «Нафтогаз» продовжує наполягати на поверненні цих коштів.
Але ще більших проблем тепловикам і місцевому бюджету завдають нові правила гри на тарифному ринку, котрі встановлено ще в серпні. Адже саме тоді вартість газу для котелень збільшили у півтора разу. Для всіх було очевидно, що зростання одного тарифу стане каталізатором для ланцюгової реакції подорожчання практично всіх комунальних послуг.
Однак саме на це уряд досі вперто закриває очі. Бо розмови про необхідність підвищення тарифів на опалення та підігрів води тривають. Ще недавно ці тарифи встановлювала місцева рада. Після певних процедур, які передбачали і громадські обговорення. Сьогодні ж міста практично позбавлені цього права, бо остаточне слово щодо зміни тарифів — тільки за урядом.
Два місяці ця тема була практично закритою. Але хоч скільки ховай голову в пісок, все одно потрібно повертатись до реалій. А вони такі: лише протягом двох місяців в результаті подорожчання газу і «замороження» теплових тарифів збитки комунальників обласного центру становили близько чотирьох мільйонів гривень. І це тоді, коли йшлося лише про підігрів води. Якщо ж тепер додасться ще й опалення, то борги наростатимуть значно швидше.
За невеликими населеними пунктами ще зберегли право самостійного затвердження тарифів. Однак у розпал виборчих перегонів хто прийме таке непопулярне рішення? Отож і виходить, що сміливців узяти на себе відповідальність за ситуацію не знаходиться, а це відкриває шлях до нових мільйонних боргів.
Перше тепло у багатьох соціальних установах, як і було обіцяно, вже з’явилось раніше від звичного строку. Але як його втримати? З одного боку, кригою дихають нові борги. З другого — нові тарифи. Тож зима очікується непроста.
А як важко виходити з боргових ям, можуть розповісти шепетівчани. За вже згадані колишні тарифні диспропорції сьогодні їм доводиться платити чи не найбільшу ціну за спожите тепло.
Хмельницький.
