Цього тижня країну захлиснула хвиля студентських протестів. Одразу в 14 містах України — від Львова до Луганська — вимагали скасування літньої постанови Кабміну № 796, якою запроваджувалися додаткові платні послуги у вітчизняних вузах. Зокрема студентам пропонували за гроші відпрацьовувати прогули, перескладати іспити, а також оплачувати зі своєї кишені позаурочне користування спортзалом, бібліотекою та медпунктом.

Президент Віктор Янукович пожалів молодь і покартав Прем’єр-міністра Миколу Азарова, попередивши, що «офіційні хабарі» перекриють дорогу до знань дітям із малозабезпечених родин. Той прислухався до вказівок і за день до акції відрапортував про скасування кількох пунктів скандальної постанови. Студенти на слово чиновникові не повірили і вийшли на всеукраїнську акцію протесту, що докладно описав «Голос України» в одному зі своїх попередніх номерів.

Артем, студент київського вузу, обстоював своє право на безплатну освіту в перших лавах столичної демонстрації. Хлопець упевнений: своїм рішенням уряд мав намір вручити викладачам «карт-бланш», щоб ті наживалися на учнях.

У те, що влада вчасно схаменулася й остаточно відступила, не вірить заводій масового протесту в Києві Михайло Каменєв, який представляє студентську організацію «Пряма дія».

— Ми ще не можемо з повною впевненістю сказати, що наші вимоги задоволено, адже налаштовані категорично й хочемо, щоб і Президент, і Прем’єр-міністр дали нам гарантії, що таке більше не повториться.

За словами Каменєва, це вже не перша спроба влади ввести прейскурант у вузах. Торік подібну постанову приймала в пакеті антикризових заходів Юлія Тимошенко: «За рахунок студентів хотіли залатати дірки в бюджеті й скоротити його дефіцит. Зараз відбувається те ж саме».

Не всі студорганізації підтримали радикалізм своїх колег, але при цьому заслуг мітингувальників вони не применшують. Так, глава секретаріату ВГО «Українська студентська спілка» Ольга Кульбабська в інтерв’ю «Голосові України» відзначила, що їхні представники діють дипломатичнішими методами.

— Ми вважаємо, що потрібно вести переговори з ініціаторами й авторами спірних законопроектів. Мітинг — це крайній захід, — сказала вона.

Не приєдналися до протестувальників і учасники громадської ініціативи «Студент-ський захист».

— Ми рухалися в трохи іншому напрямку й підготували позов до Окружного суду Києва, а також склали звернення, адресоване адміністрації Президента, із проханням переглянути згадану постанову Кабміну, — сказав нам її координатор Андрій Черних.

Експерт освітніх реформ Центру дослідження суспільства Інна Совсун вважає, що найголовніше досягнення недавніх студентських виступів полягає в тому, що вони не були організовані жодною політичною силою країни, а в діях уряду фахівець побачила ще один крок на шляху до згортання соціальної сфери: «Певно, вони виходять із тих міркувань, що освіту можна перепрофілювати, загорнути в іншу обгортку й пустити на платні рейки. Те, що зрештою деякі платні послуги скасували, показало, що наша влада не готова до скандалу в очах міжнародної громадськості».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

P. S. У своєму недавньому інтерв’ю Zаxіd.net міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що платні послуги насамперед були потрібні вищим навчальним закладам, а не урядові, і приймалися для того, щоб «зміцнити свою матеріально-технічну базу, для того, щоб розвиватися, для того, щоб просто мати абсолютно реальні ознаки університетської автономії».

Також, за словами Табачника, відмовляючись від них, студенти багато чого втратили: «Після невдоволення студентів усі додаткові платні послуги в сфері освітньої діяльності скасовано. Але всі вони зароджувалися тільки заради того, щоб завдати потужного удару по тіньових схемах, по передачі грошей і т. д.»

Інші фото з цієї події  шукайте в фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.

КОМЕНТАР юриста

Відповідно до Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, а громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в цих закладах на конкурсній основі.

Можливість надання вищими навчальними закладами платних послуг передбачена ст. 65 закону «Про вищу освіту». Але за умови забезпечення провадження освітньої діяльності. Перелік видів платних послуг у галузі вищої освіти та пов’язаних із нею інших галузях діяльності, що можуть надаватися вищими навчальними закладами державної або комунальної форми власності, визначається Кабінетом Міністрів України. Водночас цей закон передбачає, що вуз не може надавати платні послуги в галузі вищої освіти та пов’язаних із нею інших галузях діяльності на заміну або в рамках освітньої діяльності, що фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Варто також згадати рішення Конституційного Суду України від 4 березня 2004 р. № 5-рп/2004 (справа про доступність і безоплатність освіти), у якому суд вирішив, що безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачено частиною третьою статті 53 Конституції України. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державного замовлення).

Олена Беспальська.