Літо минуло, а як там сани?

Усі «принади» минулої зими на собі повною мірою випробували столичні автомобілісти. Загублені запчастини, покручені кузови, ум’яті пороги — ось лише маленький перелік того, чим довелося поплатитися за неприбрані замети.

Олександр, водій «швидкої», згадує, як довірений йому автомобіль загруз у сніжній каші при в’їзді у двір. Самостійно витягти машину він не зміг. Довелося викликати підкріплення. Так слідом за однією бригадою до хворої та колег поспішила ще одна «швидка». «Спільними зусиллями ми все-таки витягли машину, але схожі випадки ставалися майже в кожному дворі».

Після зимового колапсу з’ясувалося: внутрішньоквартальні проїзди нікому не належать. Від «безгоспних» доріжок відхрестилися і в ЖЕКах, і в «Київавтодорі».

— Ми чистимо ту мережу, що перебуває у нас на балансі, а це понад 1600 кілометрів доріг міського та районного значень. Заїзди у двір і виїзди з двору нас не стосуються, — пояснює «Голосу України» гендиректор корпорації Георгій Глінський.

Нині в КМДА впритул займаються питанням «нічийних проїздів». Так «Київавтодору» разом із районними адміністраціями доручили провести їхню повну інвентаризацію й визначити, хто все-таки має за них відповідати. Георгій Глінський уже передчуває, що рішення винесуть «на користь» його відомства: «Якщо міськдержадміністрація скаже нам забирати внутрішньоквартальні проїзди собі, ми не відмовимося, але будемо мати право порушити питання про відповідне фінансування».

До речі, нестача коштів — ще одна причина, чому комунальники не могли впоратися з негодою.

— Нас недофінансували на 33 мільйони гривень із районних бюджетів. Там просто розвели руками, мовляв, грошей немає. Уявляєте, що можна було зробити за ці кошти? Яка могла бути якість робіт? — журиться чиновник. — Але головне завдання було виконано: зачищення вулиць здійснювалося, що унеможливило блокування роботи громадського транспорту.

Цього року, каже Г. Глінський, на утримання міської мережі передбачено 140 мільйонів гривень. Із них 35—40 мільйонів витратять на обслуговування доріг у зимовий період. Комунальників очікує цілий комплекс робіт: треба встежити не тільки за технічним станом спецтехніки й поповнити запаси солі, а й налагодити співробітництво з ДАІ та паркувальниками. Адже кілометрові пробки і припарковані де доведеться автомобілі серйозно перешкоджають роботі снігоочисних машин.

— Чомусь усі вважають, що сніг можна прибрати за помахом чарівної палички! Раз — і його не стало. Такого не буває. Це трудомісткий процес, — продовжує Г. Глінський. — Або ще в нас люблять розмірковувати, коли їдуть ранком на роботу, що не бачили ні однієї машини, ніхто нічого не зробив і взагалі місто до зими не готове. А те, що наші люди працювали із третьої години ночі, посипали й чистили кілометри доріг, нікого не хвилює.

Своє шляхо-експлуатаційне управління від «Київавтодору» є в кожному районі столиці. ШЕУ — саме те місце, де утримується й обслуговується вся спецтехніка, готова вийти взимку на вулиці міста. Ми навідалися на таку базу в Дніпровському районі, до речі, до нас тут уже побували МНС і ДАІ. Результати їхніх перевірок поки що тримаються в таємниці, але всі зауваження ще можна усунути. Час є до 1 листопада. Саме тоді шляховики повинні відзвітувати за зроблену роботу.

А поки що тут розвантажують технічну сіль, привезену з Артемівського заводу. МАЗи, завантажені реагентом, пофарбували в яскраво-оранжевий колір, щоб машини були помітні навіть уночі. Сіль висипають в ангар, де вона зберігатиметься до початку снігопадів, і утрамбовують бульдозером.

— Ми пробували посипати дороги різними реагентами, в тому числі і хлоридами магнію, однак сіль на сьогоднішній день — найоптимальніший варіант, яким користується вся Європа, — розповідає головний механік «Київавтодору» Володимир Зінович.

Загалом дорожні служби міста повинні заготовити 34,5 тисячі тонн технічної солі. Роботи ведуться з літа. Нині є вже понад 29 тисяч тонн реагенту, що становить 85 відсотків проти плану.

При в’їзді на базу в очі одразу впадають встановлені на підніжках бункери. Саме їх заправлятимуть сіллю, а потім чіплятимуть на вантажівку. У кабіні в кожного водія є дисплей, на ньому він виставляє необхідні параметри. Процесом керує майстер, який залишається на базі й виконує функцію диригента.

— Майстри перебувають тут цілодобово, вони організовують колони для зачищення району, контролюють процес посипання, дають завдання водіям, а ті, у свою чергу, виконують їхні доручення, — каже головний механік ШЕУ Дніпровського району Ігор Наріжний.

Минулої зими, згадує співрозмовник, район упорався зі снігопадами. Щоправда, якби техніки і грошей було більше, то навантаження на людей зменшилося б і ефект був помітніший.

З 20 жовтня на базі починаються цілодобові чергування. До заморозків усі без винятку водії повинні пройти переатестацію. Новачків-сезонників буде лише двадцять відсотків, всі решта — перевірені снігопадами робітники.

Дніпровський район з підготовки до зими має вигляд гарного середнячка, визнають у «Київавтодорі». У лідерах господарства Печерського, Дарницького та Соломенського. Але є й проблемні. Хто є хто, покаже зима.