Ініціатива студентів та молодіжних громадських організацій створити молодіжний парламент знайшла підтримку в керівництва Верховної Ради, і вже розроблено положення про молодіжний парламент. Про це повідомив Голова Верховної Ради Володимир Литвин під час зустрічі з представниками Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка», яка відбулася просто в сесійній залі парламенту.

В. Литвин зауважив, що молодіжний парламент має бути не структурою при Голові Верховної Ради, а цілком самостійним органом, діяльність якого підтримуватиме Верховна Рада. Студентська молодь, яка обере молодіжний парламент, потім обере свого голову та визначить постійні комітети.

В. Литвин запропонував, що молодіжний парламент може складатись із 400—450 чоловік, члени молодіжного парламенту зможуть брати участь у роботі парламентських комітетів, у парламентських та комітетських слуханнях. А пленарні засідання молодіжного парламенту відбуватимуться чотири рази на рік. Керівництво Верховної Ради виділить приміщення для роботи постійного комітету молодіжного парламенту. А депутатами молодіжного парламенту зможуть стати представники всеукраїнських молодіжних організацій.

Під час спілкування з главою парламенту молодіжні лідери, зокрема, цікавилися проблемами реформування освітньої сфери, фінансуванням освіти, зміною виборчої системи під час виборів до Верховної та місцевих рад. Володимир Литвин висловив думку, що виборча система за закритими партійними списками «загратувала політику», і саме тому не відбулася зміна поколінь у владі, в ній залишилося ще багато людей з риторикою минулого. Водночас він закликав студентів, щоб молодіжний парламент не створювався під одну політичну силу чи лідера, а розробляв би пропозиції від студентства до влади щодо подальшого розвитку країни, фінансування освіти в державному бюджеті. Представники молодіжного парламенту також зможуть стажуватися в апараті Верховної Ради.

* * *

Відповідаючи на запитання журналістів щодо законодавчого врегулювання прав опозиції в парламенті, В. Литвин відзначив, що з ухваленням змін до закону про Регламент Верховної Ради депутати просто механічно виконали рішення Конституційного Суду про скасування політреформи 2004 року — привели Регламент у відповідність до чинної Конституції. «Водночас треба закріплювати традиції, напрацьовані у Верховній Раді щодо опозиції, — сказав В. Литвин. — Переконаний, що парламент підтримає пропозицію, щоб зберігся день опозиції в середу».

Окрім того, зазначив глава парламенту, як і раніше буде збережено практику години запитань до уряду у п’ятницю і фракції, які не входять до парламентської більшості, пропонуватимуть, кого з міністрів заслухати. Фракції, які не входять до більшості, також і надалі матимуть змогу пропонувати теми парламентських слухань.

Глава парламенту вважає доцільним, щоб під час обговорення ключових законопроектів (скажімо, Податкового кодексу, проекту законів про держбюджет) представники фракцій «меншості» мали можливість визначити співдоповідача і викласти альтернативну точку зору.

Голова Верховної Ради також заявив, що він є прихильником того, щоб не порушувати статус-кво у розподілі комітетів, тобто не займатися нині переділом комітетів та керівних посад.

Глава парламенту повідомив, що ще не направив до Конституційного Суду попередньо схвалені Верховною Радою зміни до Конституції щодо строків повноважень Верховної Ради та місцевих рад. За його словами, до нього звернулася група народних депутатів з проханням передбачити в конституційних змінах перехідні положення, в яких зафіксувати, що п’ятирічний термін повноважень для депутатів місцевих рад буде запроваджено з наступної каденції, а п’ятирічний строк для Верховної Ради — вже для нинішнього парламенту, оскільки його було обрано за правилами, які передбачали п’ятирічний термін. Нині консультації тривають, повідомив В. Литвин.

Глава парламенту також висловив сподівання, що проект державного бюджету на 2011 рік буде прийнято до нового року. «Іншого виходу немає», — сказав В. Литвин, зауваживши, що триває співпраця України з Міжнародним валютним фондом і треба дотримуватися параметрів, передбачених відповідними угодами, в тому числі щодо дефіциту бюджету. В. Литвин також наголосив на потребі врегулювати до ухвалення закону про державний кошторис на наступний рік порядок спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу.

Керівник парламенту повідомив представникам ЗМІ, що Податковий кодекс має бути готовий до розгляду в другому читанні до п’ятого листопада поточного року. У той же час В. Литвин заявив, що «необхідно дуже прискіпливо узгодити всі позиції з Президентом, бо за ним — останнє слово, він буде підписувати документ, нам вето не потрібне».