Цукерки — це солодка отрута, стверджують дієтологи. І річ тут зовсім не в надлишку цукру. Точніше, не лише в ньому. Про те, що криється в безпечних, на перший погляд, солодощах, розповіли на прес-конференції експерти проекту «Їмо зі смаком» видавництва «Наш продукт».
— У провідних торговельних мережах Києва ми купили цукерки «Королівський шарм» (Торгова марка «АВК»), «КонтіТофіта» (ТМ «Конті») і «Ліщина» (ТМ «Рошен») і відправили їх до лабораторії «Укрметртестстандарту», — каже керівник проекту Світлана Наумова. — Відповідно до результатів дослідження, ці солодощі цілком відповідали всім державним стандартам (ГОСТ 30518-97, ГОСТ 10444.12-88). Тобто і зовнішній вигляд, і мікробіологія, і запах, і смак — усе в нормі! Але тут фахівці лабораторії звернули нашу увагу на ще один показник безпеки продукту: наявність транс-ізомерів жирних кислот (ТІЖК)...
Під час тестування ТІЖК виявили у двох зразках із трьох — «Королівському шармі» і «КонтіТофіта».
Транс-ізомери — це видозмінені молекули, які утворюються в процесі переробки звичайних олій на тверді маргарини. Експерти ВООЗ зарахували їх до групи небезпечних для організму людини з’єднань.
— Було проведено кілька досліджень, переважно в США, які показали, що вживання транс-жирних кислот призводить до збільшення ризику атеросклерозу (при цьому захворюванні стінки судин обростають холестериновими бляшками). Зрештою, вдвічі збільшується ризик заробити інфаркт міокарда, — розповідає директор Українського НДІ харчування, головний дієтолог Мінохорони здоров’я України Олег Швець. — Ця інформація і стала поштовхом до жорсткого нормування вмісту транс-ізомерів у продуктах.
У Сполучених Штатах вимагають зазначати кількість транс-жирних кислот на етикетці, — щоб споживач мав можливість порівнювати і вибирати. Але найжорсткіші вимоги стосовно ТІЖК висунув уряд Данії. Ще 2003 року він ухвалив рішення стосовно заборони реалізації на своєму ринку будь-яких харчових продуктів, що містять більш як два відсотки транс-ізомерів жирних кислот.
Цікаво, що у протестованих українських цукерках транс-ізомерів було в 4—8 разів більше! Але місцевий споживач і не здогадується про те, яка небезпека криється за яскравою обгорткою. Більше того, за нашими застарілими законами, виробник не зобов’язаний його про це попереджати.
Тим часом останніми десятиліттями технологія виробництва солодощів істотно змінилася — до них стали активно додавати «тверду» олію. Такий продукт одержують шляхом гідрогенізації. «Під час гідрогенізації рослинних жирів в них утворюються транс-жирні кислоти», — пояснює Олег Швець.
Найбільше транс-ізомерів міститься у твердих маргаринах, каже дієтолог. Але вони присутні й у багатьох інших продуктах — у печиві, тістечках, у так званих сухих снеках, у тому числі в чіпсах, у картоплі фрі.
— Я готовий стверджувати, що всі продукти, які продаються в торговельній мережі і на легальних ринках в Україні, безпечні, — закликає не згущати фарби головний дієтолог Мінохорони здоров’я. — Інша річ, що люди повинні розуміти: є продукти, які, швидше, шкодять, ніж приносять користь. Кондитерські вироби — теж у «червоному списку». Вони несуть здебільшого енергію й дуже мало корисних поживних речовин. Ласуни в будь-якому разі більше ризикують занедужати на цукровий діабет, атеросклероз, отримати надлишкову масу тіла тощо.
— Проте, відповідно до проведеного у Великій Британії дослідженням, до 27 відсотків всіх транс-ізомерів в організм людини надходить саме з кондитерськими виробами, — нагадує експерт Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя Мінохорони здоров’я України Інна Матвієнко. — На жаль, у нашій країні вміст транс-жирних кислот у продуктах не нормується. Виключенням є хіба що спреди та замінники масла какао.
За словами Інни Матвієнко, «тверде» кокосове, пальмове та пальмово-ядерне масло до України «потекло повноводною рікою починаючи з 90-х років». Нині екзотична рослинна сировина широко використовується у вітчизняній кондитерській і масложировій промисловості. Пальмове масло кладуть і в печиво, і в цукерки, і в крем для торта. Якби в них використовували, приміром, натуральне вершкове масло, ціну на ці продукти довелося б підвищити приблизно на третину, кажуть експерти.
«Ці дешеві жири вже не підуть із нашого ринку. Тому потрібен жорсткий контроль за їх використанням. Насамперед слід розробити відповідні держстандарти, санітарні нормативи», — вважає Інна Матвієнко.
Фото надано проектом «Їмо зі смаком».
