Модернізацію житлового фонду треба починати зі створення ОСББ — об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. У цьому переконували експерти під час презентації нового проекту ІFC (Міжнародної фінансової корпорації) «Енергоефективність у житловому секторі України».
Проект впроваджуватимуть протягом трьох років за фінансової підтримки Швейцарської конфедерації. «Міжнародні експерти допоможуть реформувати законодавство та прибрати перепони, які заважають роботі ОСББ», —розповідає заступник керівника проекту Софія Лінн. Крім того, проект сприятиме зменшенню енергоспоживання в комунальному секторі. Для цього влаштують масштабні інформаційно-роз’яснювальні кампанії та проведуть роботу з українськими банками. Їх заохочуватимуть надавати пільгові кредити об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків — на встановлення лічильників, заміну вікон, теплоізоляцію будівель та інші енергозбережні заходи.
За підрахунками експертів, модернізація житлового фонду України потребуватиме 15 мільярдів доларів США, проте вона дозволить на 50 відсотків знизити енергоспоживання і водночас зробити житло більш комфортним для мешканців.
— Комплексна модернізація одного будинку стане в півтора-три мільйони гривень, залежно від його стану та планів мешканців, — каже Софія Лінн. — Фінансове навантаження на власника кожної квартири — 15—20 тисяч гривень.
Оплачувати масштабні перетворення без залучення кредитів не зможе жодне ОСББ. Але нині кредитні ресурси їм практично недоступні — об’єднання співвласників є неприбутковими організаціями, вони не можуть запропонувати фінустанові заставу, та й сплачувати високі відсотки не в змозі.
Мешканці багатоповерхівок не поспішають брати справу в свої руки — не бачать у цьому сенсу. Адже за опалення у нашій країні всі платять однаково — і той, хто утеплив будинок, і той, хто продовжує «опалювати вулицю». «Нині на трубі з теплом немає лічильників, — пояснює причину проблеми керівник проекту ІFC Гжегож Гайда. — Треба, щоб тарифи залежали від фактично спожитої енергії». Приміром, у Києві нині встановлено лише півтори тисячі загальнобудинкових лічильників тепла. Решта будинків платять, як заманеться постачальникам комунальних послуг.
«На жаль, про мінуси нової системи управління житловим фондом відомо набагато більше, ніж про плюси», — каже заступник начальника Головного управління житлового господарства КМДА Сергій Крушановський. Приміром, податкова часом реєструє ОСББ як прибуткові підприємства, а Антимонопольний комітет визнає природними монополістами. «Проблеми, з якими ми стикаємося, будуть поглиблюватися, якщо держава не налагодить систему сприяння ОСББ», — вважає він.
— У Києві створено 551 ОСББ, за 9 місяців цього року зареєстрували 53 такі товариства. Крім того, працює більш як 20 ініціативних груп, які бажають створити у своєму будинку ОСББ, — підсумовує чиновник.
За його словами, місто планує надавати допомогу новоствореним об’єднанням. Зокрема, візьме на себе видатки, пов’язані з відведенням прибудникової земельної ділянки. Але на те ще потрібна згода Київради.
У місті за вказівкою КМДА створили 41 консультативний центр, де можна отримати необхідну інформацію. Незабаром влаштують своєрідні курси для активістів ініціативних груп та майбутніх керівників ОСББ, які протягом двох тижнів вивчатимуть законодавчу базу, теорію та практику діяльності об’єднань.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
