Верховна Рада України й надалі приділятиме значну увагу ухваленню законів, які регулюють відносини в інформаційній сфері. Про це заявив Голова Верховної Ради Володимир Литвин у вівторок під час зустрічі з Представником ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації пані Дунею Міятович (на знімку в центрі).
На початку зустрічі Д. Міятович назвала «добрим сигналом» заяву Президента Віктора Януковича про необхідність підтримки свободи ЗМІ, наголосивши на важливості здійснення «реальних кроків» на цьому шляху.
Д. Міятович високо оцінила зусилля України на шляху втілення демократичних реформ, разом з тим зазначивши, що нині ситуація у сфері ЗМІ «є не дуже «рожевою». Зокрема, вона висловила занепокоєння щодо деяких норм законопроектів, які готуються до розгляду в парламенті, і заявила про готовність очолюваного нею офісу провести правову експертизу відповідних проектів законодавчих актів. «Моє завдання полягає в тому, щоб не критикувати, а надавати всебічну допомогу в зазначених питаннях країнам—членам ОБСЄ», — сказала Д. Міятович.
В. Литвин зазначив, що питання діяльності ЗМІ в Україні і свободи слова «є чутливою темою», і наголосив на важливості ретельного аналізу ситуації в інформаційному просторі.
Керівник парламенту навів статистичні дані, згідно з якими у державні реєстри України внесено 1672 телерадіоорганізації, і лише 27 з них є державними. За даними Книжкової палати, сказав він, цього року в Україні кількість газет і журналів сягнула 2296, у т. ч. більш як 700 комунальних, які підлягають роздержавленню. «Таким чином, майже 100% ЗМІ перебувають у приватній власності. Держава ні інституційно, ні організаційно, ні фінансово не здатна контролювати, цензурувати та навіть системно регулювати їх діяльність, — зазначив він. — Роль держави як регулятора на ринку засобів масової інформації зведена до мінімуму, і сукупна роль ЗМІ перевищує вагу держави у суспільних відносинах». «ЗМІ часто-густо створювалися, або скуповувалися, як «оборонні» та «наступальні» інструменти для захисту приватних та корпоративних інтересів власників, — зауважив керівник парламенту. — З цього можна зробити ще один висновок: в Україні ЗМІ не стали інструментом і складовою громадянського суспільства».
На переконання В. Литвина, необхідно «і на політичному, і на законодавчому рівні дійти консенсусу щодо об’єктивного арбітражу відносин держави і ЗМІ». Таким арбітром, на його думку, має виступати судова система та інститути громадянського суспільства.
Законодавчі рішення у сфері мас-медіа, сказав В. Литвин, потребують системного підходу, якому мають передувати «ретельний аналіз і серйозна розмова». Зокрема, зазначив він, важливо не допустити монополізації інформаційного простору. В цьому контексті, торкаючись, зокрема, питання роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ, керівник парламенту висловив думку, що «пріоритет мають отримати журналістські колективи».
В. Литвин також повідомив, що ближчим часом парламент розглядатиме у другому читанні законопроект про доступ до публічної інформації, і запропонував, щоб офіс Представника ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації направив свої висновки і рекомендації до цього документа.
Щодо законопроекту про суспільне телебачення, то В. Литвин висловив переконання про необхідність дійти консенсусу стосовно найважливіших питань — фінансування та менеджменту. Питання щодо видатків на здійснення діяльності суспільного телебачення, сказав він, варто було б чітко зафіксувати у законі, а також окремим рядком у державному бюджеті, зазначивши, що це має бути захищена стаття. Керівництво такого канала, на думку керівника парламенту, має визначати опікунська рада, до складу якої увійдуть представники громадянського суспільства і по одному представникові від гілок влади.
Голова Верховної Ради також заявив, що парламент «зважено підійде» до розгляду інших законодавчих актів щодо діяльності ЗМІ, зокрема, у частині регулювання інтернет-простору, і запевнив, що ці питання розглядатимуться з урахуванням світового досвіду. Окремим напрямом діяльності парламенту В. Литвин назвав приведення вітчизняного законодавства у сфері ЗМІ до європейських стандартів, зазначивши, що Комітет з питань свободи слова та інформації, який очолює представник опозиції, матиме підтримку Верховної Ради.
При цьому В. Литвин вважає за необхідне порушити питання і про «проблему свободи образ та наклепів» у ЗМІ, «особливо на різного роду політичні замовлення».
«У мене немає підстав говорити про згортання демократії, — підсумував В. Литвин. — Вірю, що влада добре засвоїла необхідність вести діалог зі ЗМІ на основі закону, відповідальності й доброзичливості, і вірю, що в Україні буде й зустрічний рух — не буде поділу на «своїх» і «чужих», де «чужих» можна обливати брудом, а «своїх» виставляти як ікону».
За його словами, кожен можновладець «має повісити у своєму кабінеті гасло: дбай про свободу слова, доки ти при владі, бо потім, коли опинишся в опозиції, буде пізно».
Прес-служба Верховної Ради України.
