ЗАКОН УКРАЇНИ
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кримінально-процесуальному кодексі України:
1) у статті 73:
доповнити новою частиною першою такого змісту:
"Особу у віці від одинадцяти років, яка підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, і яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, і щодо якої достатньо підстав вважати, що вона буде ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати протиправну діяльність, може бути поміщено у приймальник-розподільник для дітей строком до 30 діб. Цей строк за наявності підстав може бути продовжено рішенням суду ще до 30 діб. Питання щодо поміщення такої особи у приймальник-розподільник для дітей вирішується судом за поданням слідчого або органу дізнання за згодою прокурора, з урахуванням особливостей, передбачених частинами третьою і четвертою статті 447 цього Кодексу, негайно. На рішення суду прокурором, законним представником, захисником неповнолітнього та самим неповнолітнім протягом трьох діб з дня ухвалення такого рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання рішення суду про поміщення дитини у приймальник-розподільник для дітей".
У зв'язку з цим частини першу — четверту вважати відповідно частинами другою — п'ятою;
частину четверту виключити;
у частині п'ятій слова "частини другої" замінити словами "частини третьої";
2) у пункті 6 частини першої статті 45 слова "або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника" виключити.
2. У Законі України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35; 1999 р., № 36, ст. 318; 2003 р., № 28, ст. 211; 2004 р., № 19, ст. 251; 2005 р., № 11, ст. 198; 2006 р., № 12, ст. 104; 2007 р., № 15, ст. 194):
1) у статті 5:
абзац шістнадцятий частини другої замінити трьома абзацами такого змісту:
"затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях дітей, які залишилися без опіки та піклування, — на період до передачі їх законним представникам або до влаштування в установленому порядку, але не більше восьми годин;
затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях дітей віком від 11 років, які підозрюються у вчиненні суспільно небезпечних діянь, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'яти років або більш м'яке покарання, і які не досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, — до передачі їх під нагляд батьків, осіб, які їх замінюють, або адміністрації навчального чи іншого дитячого закладу, в якому постійно проживає ця дитина, але не більше восьми годин;
затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях дітей віком від 11 років, які підозрюються у вчиненні суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки діянь, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, і які не досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, — до доставлення їх до суду для вирішення питання про поміщення їх у приймальники-розподільники для дітей, але не більше дванадцяти годин з моменту їх затримання".
У зв'язку з цим абзаци сімнадцятий — двадцять дев'ятий вважати відповідно абзацами дев'ятнадцятим — тридцять першим;
в абзаці двадцять шостому слово "трьох" замінити словом "восьми", а слова "до приймальників-розподільників для дітей" замінити словами "у притулки для дітей служб у справах дітей";
2) в абзаці четвертому частини першої статті 6 слова "правопорушників, які не досягли 18 років, до приймальників-розподільників" замінити словами "дітей віком від 11 років у приймальники-розподільники";
3) статтю 7 викласти в такій редакції:
"Стаття 7. Приймальники-розподільники для дітей
Приймальники-розподільники для дітей — спеціальні установи органів внутрішніх справ, призначені для тимчасового тримання дітей віком від 11 років. Приймальники-розподільники для дітей створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та діють згідно з положенням, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України. Права та обов'язки посадових осіб приймальників-розподільників визначаються положенням про приймальники-розподільники для дітей.
Приймальники-розподільники для дітей є юридичними особами.
У приймальники-розподільники для дітей діти поміщаються за рішенням суду.
Строк перебування дитини у приймальнику-розподільнику для дітей визначається судом залежно від наявності об'єктивних підстав для її тримання в цій установі. У приймальники-розподільники для дітей поміщаються діти, які:
1) досягли 11-річного віку та підозрюються у вчиненні суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки діянь, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, і які не досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, і щодо яких достатньо підстав вважати, що вони будуть ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати протиправну діяльність, — до вирішення судом питання про застосування примусових заходів виховного характеру, але не більше 60 діб.
У разі якщо зникли підстави, передбачені в цьому пункті, для подальшого тримання дитини у приймальнику-розподільнику для дітей або з'ясування обставин, зазначених у частині п'ятій цієї статті, слідчий або суд негайно вирішує питання про припинення подальшого тримання дитини у приймальнику-розподільнику для дітей. Влаштування дитини, щодо якої винесено постанову або рішення про припинення її тримання у приймальнику-розподільнику для дітей та невідкладне доставлення до подальшого місця влаштування, здійснюється посадовими особами приймальника-розподільника для дітей;
2) підлягають направленню за рішенням суду, що набрало законної сили, до спеціальних навчально-виховних закладів, і є достатньо підстав вважати, що такі діти займатимуться протиправною діяльністю, — на строк, необхідний для доставлення їх до спеціальних навчально-виховних закладів, але не більше 30 діб;
3) самовільно залишили спеціальні навчально-виховні заклади, в яких вони перебували, — на строк, необхідний для доставлення їх до спеціальних навчально-виховних закладів, але не більше 30 діб;
4) перебувають у розшуку як такі, що зникли, залишили сім'ї або навчально-виховні заклади (бродяжать), — на строк, необхідний для передання їх підрозділу кримінальної міліції у справах дітей, який ініціював розшук, але не більше 36 годин;
5) залишили держави постійного проживання і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають поверненню до держави свого постійного проживання, — на строк, необхідний для передачі їх батькам, особам, які їх замінюють, або працівникам спеціалізованих установ держав постійного проживання.
Не підлягають доставленню до приймальників-розподільників для дітей діти, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а також психічно хворі діти з вираженими симптомами хвороби.
Порядок тримання дітей, поміщених у приймальники-розподільники для дітей, визначається правилами внутрішнього розпорядку приймальника-розподільника для дітей, затвердженими Міністерством внутрішніх справ України".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В. ЯНУКОВИЧ.
м. Київ,
9 вересня 2010 року.
№ 2507-VI.
