Сучасна енергетична ситуація в Європі вимагає чітких, рішучих та скоординованих дій з метою забезпечення безперебійного і стабільного постачання енергоресурсів до всіх європейських країн.
Про це йдеться у спільній заяві Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща, підписаній у п’ятницю Головою Верховної Ради Володимиром Литвином, Головою Сейму Литовської Республіки Іряною Дягутене та Маршалком Сенату Республіки Польща Богданом Борусевичем.
Міжпарламентська асамблея, розглянувши ініціативу Європейського енергетичного співтовариства, вважає, що нинішні інструменти європейської енергетичної політики, зокрема, лібералізація ринку, енергетичні взаємозв’язки, відіграють важливу роль і підлягають подальшому розвитку. Заявлена європейська солідарність в ситуації економічної та енергетичної кризи має бути підтримана конкретними заходами, а диверсифікація джерел енергії та швидка реалізація відповідних проектів повинні продовжуватися.
Також у заяві наголошується, що спільна європейська енергетична політика потребує зовнішнього виміру, що грунтується на незалежних фінансових інструментах спільноти.
Міжпарламентська асамблея трьох держав заявляє про необхідність посилення зовнішньої енергетичної політики Європейського Союзу у світлі нових викликів. Асамблея підтримує перспективу сильнішої та глибшої єдиної енергетичної політики ЄС і створення інтегрованих європейських ринків газу та електроенергії. Зазначається, що ідея створення Агенції Європейського Союзу з питань закупівлі газу заслуговує більшої уваги з боку держав—членів Євросоюзу та інституцій ЄС.
У заяві асамблеї йдеться також про те, що це міжпарламентське об`єднання вважає за необхідне надання з боку Євросоюзу допомоги Україні, спрямованої на імплементацію законодавства ЄС у рамках членства в Енергетичному співтоваристві.
Крім того, Міжпарламентська асамблея вітає зусилля ЄС, спрямовані на забезпечення підтримки модернізації української газотранспортної інфраструктури; сприяє розвиткові проекту нафтопроводу Одеса—Броди—Плоцьк—Гданськ і виступає за його якнайшвидшу реалізацію; сприяє реалізації проектів з Європейською мережею системних операторів з передачі електроенергії. Асамблея закликає до використання Східного партнерства Європейського Союзу як інструменту для розширення діалогу між Україною та ЄС у сфері енергетики. Заяву асамблеї також адресовано Європейському парламенту, Європейській комісії, парламентам та урядам інших держав—членів Євросоюзу.
Під час спільної прес-конференції лідерів парламентів України, Литви та Польщі Голова Верховної Ради України Володимир Литвин наголосив, що нині парламентський вимір європейської співпраці має набувати нової якості. Він висловив сподівання, що буде розширено рамки співпраці, перш за все в гуманітарних напрямках. «Ми спільно говоритимемо про засади і традиції наших суспільств, про спільні сторони нашої історії, що дозволить екстраполювати напрацювання наших попередників у питаннях прав і свобод громадян», — сказав він.
Особливо це актуально з огляду на 60-річчя з дня підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив В. Литвин. У цьому контексті він повідомив, що 22 жовтня у Верховній Раді відбудеться спеціальне засідання з нагоди річниці цієї події.
Водночас В. Литвин зазначив, що обговорюване на сьогоднішньому засіданні Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща питання щодо енергетичної безпеки засвідчило, що Європа має бути єдиною і неподільною. «Скажімо, вирішити таке чутливе питання, як енергозабезпечення Євросоюзу, є нереальним без участі України. Це додаткове свідчення того, що Україна є європейською державою», — сказав він.
В. Литвин підкреслив, що у вирішенні енергетичних питань обов`язковим є спільний діалог між виробниками, транзитерами і споживачами енергоресурсів. Усім сторонам процесу, сказав він, потрібні ефективні й відповідальні рішення. Голова Верховної Ради також підкреслив, що нині в Україні позиція глави держави, Прем’єр-міністра і парламенту є спільною і визначеною, «що дозволяє нам мати зрозумілі і відповідальні відносини з Росією».
Прес-служба Верховної Ради.
