Як і прогнозував «Голос України», рішення Конституційного Суду породило чимало запитань. Отож народним обранцям доводиться коригувати власний розпорядок роботи.
Першим законопроектом, який відредагувала Верховна Рада, став закон «Про Кабінет Міністрів України», затверджений минулого четверга. Й одразу виникли проблеми в урядовців. Адже відповідно до Конституції 1996 року у прем’єра може бути лише один перший заступник і три звичайних. Нині посади віце-прем’єрів обіймають п’ятеро вихідців із лав фракції Партії регіонів. Двоє з них змушені будуть залишити будинок на вулиці Грушевського. Оглядачі вважають, що, найпевніше, зайвими виявляться Володимир Сівкович і Віктор Тихонов. Щоправда, не виключають і можливість відставки аграрного віце-прем’єра Віктора Слаути. Однак майже всі сходяться на думці, що зайвим у цій колоді заступників прем’єра після рішення Конституційного Суду і нової редакції закону про Кабінет Міністрів виявиться Володимир Сівкович. Оскільки відтепер усі силові структури підпорядковані главі держави напряму.
Але це ще не всі проблеми. Зокрема, існує проблема термінів діяльності і Верховної Ради, і Президента. У парламенті вже зареєстровано законопроект про внесення змін до Конституції, відповідно до якого і народні обранці, і глава держави обираються на п’ятирічний термін. Однак чи зуміє коаліція набрати 300 голосів для таких змін? Чимало оглядачів поки що сумніваються в таких можливостях. Проте не виключають, що до початку наступного року регіоналам все-таки вдасться сформувати конституційну більшість. Скажімо, за рахунок тих же бютівців.
Колеги з інших видань уже звернули увагу на те, що в унісон з правлячою коаліцією свої голоси віддали і народні депутати від БЮТ Микола Баграєв, Олександр Буряк, Таріел Васадзе та Сергій Осика. Водночас дехто з оглядачів пов’язує з прагненням розширити лави більшості і скандал довкола народного депутата Олега Ляшка. Зазнали втрат і нунсівці, але в меншій кількості. Їхні лави залишив народний депутат Станіслав Довгий, який влився до складу фракції Блоку Литвина. Однак у фракції «Наша Україна—Народна самооборона» тривають процеси розпаду. Оглядачі не виключають, що фракція розпадеться на кілька груп. Зокрема, може бути утворена фракція Християнсько-демократичного союзу, який підім’яв під себе народний депутат Давид Жванія. Окремішньо тримається у фракції і група представників партії «Єдиний центр», яка, вважають окремі політологи, може також голосувати в унісон з коаліціянтами.
Власне, саме тому, за словами Голови Верховної Ради Володимира Литвина, «прогнулася ситуація» і в коаліції, оскільки народні обранці фактично втратили можливість впливати не тільки на кадрові рішення в уряді, а й на рішення Кабінету Міністрів.
Збувся й інший прогноз «Голосу України». Генеральна прокуратура пробує адекватно відповісти на звинувачення Галини Климович, колишнього керівника слідчої групи у справі отруєння кандидата у Президенти Віктора Ющенка. У п’ятницю на допит у Генеральну прокуратуру викликали її охоронців, бійців спецзагону «Альфа».
Водночас, як стало відомо, керівництво Генпрокуратури відсторонило від роботи і Олександра Харченка, слідчого у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Не виключено, що і він не мовчатиме. Тим більше що спершу з’явилася інформація про те, що Олександр Харченко подав у відставку, а потім — що він забрав свою заяву.
Схоже, з кожним днем події будуть розвиватися все-таки не в тому напрямку, на який очікувала влада. І місцеві вибори, які відбудуться 31 жовтня, можуть розчарувати багатьох у владних коридорах.
