Більшість із двох мільйонів жителів Латвії мешкають у багатоквартирних будинках. Таких будинків у республіці налічується майже 40 тисяч. Близько 86 відсотків — приватизовані, тобто відповідно майже весь будинок належить власникам приватизованого або купленого житла. Однак, як і в Україні, не всі з них хочуть об’єднуватися. Лише 35 відсотків латиських власників квартир зорганізувалися в товариства власників житла. А це проблема, враховуючи, що, наприклад, у Ризі з 12 тисяч багатоквартирних будинків понад половина потребують реновації.
Експерт Балтійського екологічного форуму Дайна Індріксоне (на знімку) розповіла, що в 2012 році середньорічне питоме споживання теплової енергії для опалення й гарячого водопостачання житла становило 201 кВт/год/м2. Це відносно високий показник для країн Євросоюзу. Тому в Латвії приділяється велика увага роз’яснювальній роботі для населення з ефективного використання тепла. Мотивацією для проведення комплексних капітальних ремонтів є чимала вартість енергоресурсів.
Капремонт по-європейськи
Підвищити енергетичну ефективність багатоквартирного будинку можна за допомогою комплексного капремонту. Для його проведення необхідна згода 50 відсотків жителів плюс один власник. При цьому капітальний ремонт — це не окремий захід, а заміна всіх вікон і дверей, утеплення фундаменту й фасаду, заміна систем теплопостачання й вентиляції, утеплення або заміна покрівлі. На опалювальних приладах установлюється регулятор температури. У такий спосіб у мешканців є можливість самостійно вибирати температурний режим «за власним бажанням».
У кожній кімнаті встановлюються алакатори — індивідуальні лічильники тепла, які дають можливість регулювати його споживання. Вони дозволяють визначити реальне споживання тепла залежно від індивідуальних особливостей квартири: розташування (кутова чи в середині будинку, сонячна чи тіньова сторона). Саме використання алакаторів робить утеплення економічно вигідним для власників. Інспектор тепломережі на початку опалювального сезону контролює показання й наприкінці опалювального сезону проводить фінансові розрахунки залежно від показань приладу.
Мотивуючі чинники
Власники квартир мають низку зобов’язань. Це й активна участь у роботі домоуправління, плануванні витрат на утримання будинку, своєчасна оплата послуг і податку на власність, заощадження спільної власності.
Великі тепловтрати старих будинків у навколишнє середовище, а відповідно й величезні рахунки за енергоресурси, некомфортний тепловий режим у квартирах — добра мотивація до проведення комплексної модернізації будинку. Має неабияке значення і неестетичний вид будинку. Хоча основним чинником, звичайно, є економічна вигода. Середній тариф за опалення в 2013 році становив близько 60 євро/Мвт/год, це приблизно 2 євро за 1 кв. м на місяць. За середньої зарплати 500—700 євро рахунок за тепло становить значну частину витрат.
Товариство мешканців розраховується за тепло безпосередньо з енергетичною компанією. З боржниками проводиться не тільки роз’яснювальна робота, є і певні «санкції». Наприклад, якщо в будинку багато боржників, опалювальний сезон починається на два тижні пізніше. Крім того, заведено працевлаштовувати боржників у товаристві для відпрацювання боргу.
Навчені досвідом постійної економії газу, латиші намагаються диверсифікувати енергоресурси. Так, у Ризі 90 відсотків централізованої теплоенергії виробляється за допомогою когенераційних установок. Широко використовується спільне спалювання природного газу та деревини.
Джерела фінансування
Для пошуку грошей на реновацію будинку в товариства є кілька шляхів. Мешканці можуть відкрити лінію накопичення фінансів, взяти кредит у банку, скористатися послугами енергосервісної компанії (ЕСКО) чи вирішити завдання співфінансування робіт з бізнес-структурами або співпрацювати з різними фондами ЄС.
Витрати на капремонт будинків у Латвії становлять від 60 до 100 євро за квадратний метр. Латвійські банки кредитують капремонти до 100 євро/м2 строком до 15 років у середньому під 5 відсотків річних.
Якщо товариство на загальних зборах вирішує звернутися до ЕСКО, то до послуг мешканців не тільки кілька великих приватних компаній, а й муніципальні (МЕСКО), наприклад, Ризьке столичне домоуправління. Тут важливо максимально грамотно й докладно скласти договір. Зазначити умови проживання, наприклад, забезпечити внутрішню температуру не менш як 21оС, комфортну вентиляцію будинку із забезпеченням клімат-контролю.
Структурні фонди Євросоюзу останні п’ять років дуже допомогли латиським домовласникам. За цей час проведено повну реновацію 250 багатоквартирних будинків. При цьому ЄС профінансував 50 відсотків вартості ремонтів. Пільгова програма закінчилася, і в 2014 році Євросоюз субсидіює вже 35 відсотків витрат. При цьому в перспективних планах відремонтувати ще 700 будинків, підвищуючи їхню енергоефективність.
Фото з сайту www. seb. lv.
