— І чого такий галас здійняли навколо «Турботи»?
— Бо це не якась там селянська спілка. Члени «Турботи» — то є цвіт нації. І той цвіт обібрали, як ворожка ромашку.
Із почутого.
Дев’яності роки минулого століття були суцільним лохо- троном для довірливих. Фінансові піраміди будувались і розвалювались на очах. Під руїнами «Будинку Селенгу» і десятків трастів поховали свої кревні та мрії розбагатіти мільйони шукачів «птаха щастя».
Потім настало затишшя, в період якого владарювали банки з драконівськими відсотковими ставками.
Куди податися за позикою? «До нас, до нас», — заволали засновники кредитних спілок (КС).
На одному із засідань парламенту (січень 2010 р.) народний депутат Володимир Яворівський зазначив:
«...Ми, чесно кажучи, вивели кредитні спілки за межі і повністю віддали їх... на наглядові ради, майже не легалізувавши їх у всіх позиціях законодавчо. Це, справді, була велика помилка, і ми знаємо, що сьогодні зафіксовано колосальні порушення, штучні банкрутства кредитних спілок...
Уже можна говорити про те, що вони цілковито себе скомпрометували. Скажімо, кредитна спілка «Турбота», куди українська інтелігенція здавала свої, скажемо так, жалюгідні копійки, сьогодні фактично теж на межі штучного банкрутства. І це стосується не тільки «Турботи».
Вислухавши як завжди емоційний виступ Володимира Яворівського, навряд чи хтось із його колег серйозно перейнявся проблемою. Хіба їх здивуєш банкрутствами фінансових установ? Вони в кожному регіоні, бо коли банки втратили довіру, спілки стали чи не єдиними кредитодавцями. Віднедавна, на жаль, і вони, як фортеці з піску, руйнуються самими засновниками.
Загалом із 800 КС майже 300 благополучно почили в Бозі, пошивши своїх членів у дурні.
На слуху кредитна спілка «Л.», керівники якої заборгували спілчанам понад 17 мільйонів гривень. У Кіровограді, Полтаві, в інших містах суди розглядали і розглядатимуть справи, в яких фігурують кілька крадіїв і тисячі ошуканих.
Зокрема, на Луганщині три тисячі спілчан «нагріли» на 55 млн. грн., у Києві — 2,7 тисячі на 75 млн. грн.
Що ж сталося в столичній «Турботі», про яку в сесійній залі парламенту говорив пан Яворівський?
Наша довідка
У 1996 році при Міжнародній організації «Жіноча громада» створили кредитну спілку «Турбота». Гроші до неї понесли переважно представники розумової праці — літератори, вчені, художники, артисти, серед яких були знані імена, лауреати національних тощо відзнак. З першого дня правління спілку очолює Галина Жулинська. Мабуть, і це ім’я служило певним брендом для тих, хто хотів віддати свої збереження в надійні руки.
У 2008-му активи «Турботи» сягнули за 20 мільйонів гривень. Її вкладники своєчасно отримували дивіденди.
Та прийшов 2009-й, що став лакмусовим папірцем діяльності правління КС. Криза примусила вкладників звернутися до спілки з вимогами повернути свої кревні. Тут і почалося...
...Я на Михайлівській, 14-А, куди члени спостережної ради на чолі з Марією Драч запросили журналіста. Галина Жулинська на той час була на черговому судовому засіданні, на якому розглядалася справа про повернення кредитів. З настрою в. о. голови правління КС Віктора Мовчана, його першого заступника Ігоря Савченка (призначені в грудні 2009-го після відсторонення від обов’язків Жулинської) зрозумів, що тут не сидять склавши руки.
— Якби нам не заважали, якби не нагнітали обстановку і не панікували спілчани, ми б у найближчі місяці стабілізували ситуацію і поступово виправили її. Уже виплатили сотні тисяч гривень тим, хто вимагав. Але ж це не той вихід, який приведе до оздоровлення. Ми прагнемо повернути до спілки довіру, бо це на сьогодні головне.
Думку Віктора Мовчана, успішного керівника успішного філіалу «Турботи» в Полтаві, поділяють усі. Навіть Галина Жулинська, дії якої, вочевидь, і завели у глухий кут.
Мої візаві розповіли, як це сталося. Спробую «шлях в нікуди» показати на наведених ними прикладах.
Переді мною видатковий касовий ордер, який свідчить: П-лі повернуто 30 тисяч гривень внеску. Підписи керівника, головбуха і одержувача. Та П-лі стверджує, що суму ту вона не могла отримувати, бо в день виплати була... в Ізраїлі.
Тридцять тисяч — не ті кошти, щоб хапатись за серце. 145 тисяч гривень — ось скільки начебто повернуто вкладниці торік.
Хто підписував і взяв гроші?
Член спостережної ради П-к забив на сполох, коли дізнався, що з 553 223 гривень на його рахунку залишилось 180 тисяч. Куди поділися?
О.М.Ж. отримала 100 000 гривень кредиту під явно пільговий відсоток. У кредитній справі не знайшли довідки про зарплату, договору застави. Нема навіть підпису О.М.Ж.
Куди зникли кошти П-ка,   П-лі та О.М.Ж.? Виявляється, їх взяли на купівлю землі для спілки. А власників «забули» попередити.
«На 1.12.2009 р. ваш депозитний внесок має становити 553 223 грн. 97 коп. Порушення (зняття з депозитної карти 534 258 грн. 93 коп.), пов’язані з купівлею землі за рахунок вашого внеску, визнаю... Повернення вашого внеску гарантую з продажу майна, що належить моїй сім’ї».
(Із пояснень Г. Жулинської на заяву П-ка).
І це ще квіточки.
«Зобов’язуюся повернути 8,6 млн. грн. протягом 24 місяців, оскільки є єдиним винуватцем ситуації, що склалася в кредитній спілці. Дозвіл на відчуження майна в сім’ї отримала. Розпис повернення буде надано після вивчення можливостей продажу нерухомого і рухомого майна до 31.12.2009 р.».
Не кожен, погодьтеся, візьме на себе такі зобов’язання (утім, вони ще не виконані). Але не кожен ризикне брати внески, скажімо, доларами. А в «Турботі» брали. Чим це пояснити — брендом поважних осіб, що стояли біля витоків «Турботи»?
...Ще у 2003-му сім’я П-ко запропонувала правлінню заробити на банківських операціях. Її членам давали кредит без належного оформлення документів. У результаті І. П-ко заборгувала, за словами Галини Жулинської, близько 500 тисяч доларів. Позичальниця поверне їх не скоро, бо 2007-го її засуджено за шахрайство до 7,5 року позбавлення волі.
За твердженням спілчан «Турботи», їм заборгували близько 25 млн. грн.
Наша довідка
Торік міліцією розслідувалося 63 кримінальні справи, пов’язані з незаконною діяльністю службових осіб КС. До суду направлено 22 справи, до кримінальної відповідальності притягнуто 62 особи. Під час досудового слідства відшкодовано 3,5 млн. грн., накладено арешт на майно обвинувачених на суму 76 млн. грн.
Логічно запитати: куди дивилася Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг? У 2007-му, наприклад, вона перевіряла «Турботу», але в акті інспекції нема жодного слова ні про фіктивні кредити, ні про самочинне зняття грошей з депозитних рахунків, ні про неналежне ведення документації.
Зате перевіряльники виявили низку порушень вимог закону і статуту КС з боку спостережної ради. До 2009-го вона, схоже, не надто активно спостерігала. Члени її пояснюють це тим, що беззастережно довіряли правлінню і кредитному комітету тощо. Боюсь, роль ради була виключно декоративною. Усе робилося за її спиною, поки півень не клюнув, вона була пасивна.
Ревізійна комісія КС, до речі, теж виявилась беззубою. Коли настав час рішуче діяти в інтересах спілчан, голова відмовилась виконувати свої обов’язки.
...Здається, час ревізій і пошуків цапів відбувайлів у «Турботі» минув. Тут прагнуть стати на ноги. А для цього потрібні рефінансування, банківські кредити. А ще — терпіння з боку спілчан і підтримка оновленого правління. Без довіри до «Турботи» віз не зрушить з місця.
 
Київ.