Від дня підписання Договору між Україною та Молдовою про державний кордон і додаткового протоколу до нього стосовно передачі у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса—Рені довжиною 7700 метрів минуло 11 років. Причину, з якої реалізація цього договору залишилася тільки на папері, представники міністерств і відомств з’ясовували під час наради безпосередньо на державному кордоні. Її проведення ініціював народний депутат України Павло Унгурян.
Цю ситуацію не хотілося б називати конфліктом між двома країнами, але реалії такі, що дружня нам країна, незважаючи на активні дії МЗС України, не виконує взятих на себе зобов’язань, зазначив народний депутат. Він нагадав, що дану угоду 4 серпня 1998 року підписали прем’єр-міністри Молдови й України — Іон Чубук і Валерій Пустовойтенко. Відповідно до неї мав відбутися територіальний обмін, згідно з яким Молдова одержувала 400 метрів берега Дунаю в районі села Джурджулешти й можливість будівництва там морського торговельного порту. А молдавська сторона взяла на себе зобов’язання передати у власність України ділянку автотраси Одеса—Рені в районі села Паланка довжиною 7,7 кілометра та земельну ділянку, якою вона проходить.
Нині ділянка автодороги (йдеться про дорожнє покриття) Україні передана, а земельна ділянка під автотрасою дотепер є власністю молдавської сторони. За 11 років після підписання міждержавного договору змінювалися президенти, уряди, прем’єр-міністри, а світла в кінці тунелю так донині й не видно. Дії Республіки Молдова зі зволікання з рішенням питання про передачу автотраси у власність України є очевидним порушенням статті 10 договору й статті 1 додаткового протоколу.
З ініціативи народного депутата Павла Унгуряна і його колег Євгена Царькова та Володимира Каплієнка в 2010 році розпочалася активна парламентська діяльність, спрямована на завершення дипломатичної паузи, що затягнулася.
— Ми не намагаємося ні на кого тиснути, — розповідає Павло Унгурян. — Але ми не хочемо забувати, що в нашої держави є пріоритети розвитку Придунав’я, ми не хочемо забувати, що державні інтереси України повинні завжди стояти вище за інтереси сусідньої держави.
Про справедливість і правоту слів П. Унгуряна говорили практично всі учасники наради. Наприклад, наводився такий факт. Нинішній рік запам’ятався мешканцям Біляївського району Одеської області повенями, які практично паралізували рух на ділянці автотраси Одеса—Рені в районі сіл Маяки та Паланка. А тим часом, як казали експерти, якби ця земельна ділянка була українською, а не молдавською власністю, то тоді можна було б провадити роботи не тільки з подолання повені, а й із запобігання їм. Йдеться про земляні роботи, про будівництво дамб, дренажних систем. Сьогодні українські МНСники ці роботи проводити не можуть: асфальтове покриття — українське, а земельне полотно під ним — молдавське. Для того, щоб кинути зайву лопату землі, одеським рятувальникам треба звертатися до МЗС Молдови. А заступник начальника ДАІ Одеської області полковник міліції Микола Михайлов навів просто анекдотичний випадок. Дорожні знаки, встановлені на спірній ділянці автодороги, є власністю України. Але розташовані вони на узбіччі дороги, що є молдавською власністю.
Що сьогодні необхідно зробити в першу чергу? Відповідаючи на це запитання «Голосу України», Павло Унгурян зазначив: «Насамперед потрібно терміново завершити підписання двома державами акта про передачу в постійне користування земельних ділянок під автодорогою Державній службі автомобільних доріг України й виносів у натуру меж земельних ділянок». Крім того, на думку народного обранця, на порядок денний слід терміново виносити рішення таких питань, як доцільність функціонування на цій ділянці митної і прикордонної служби в нинішньому режимі. А також рішення найгострішого питання — проблеми підтоплення цієї території. Оскільки мова йде про безпеку людей.
Народний депутат упевнений: рішення цього питання затягається штучно. Тому для реалізації двостороннього договору необхідно застосувати всі механізми парламентського контролю.
А тим часом у Молдові, в районі села Джурджулешти, завершено будівництво нафтотермінала, нафтопереробного заводу й морського торговельного порту. Молдова завдяки «українському подарунку» перетворилася на морську державу, й нині порт Джурджулешти приймає судна тоннажем 10 тисяч тонн, а нафтотермінал перевантажує 2 мільйони тонн нафти щорічно. Для українського порту Рені, розташованого поруч із молдавським портом, настали «чорні дні» — конкурент, що з’явився, перехоплює вантажі, а тарифи Молдавської залізниці для українських портовиків виявилися настільки завищеними, що порт стоїть на межі цілковитої зупинки.
Одеська область.
