Будувати країну в інтересах людини, а не влади та бізнесу

«Необхідно будувати нову Україну» в інтересах людини, а не в інтересах влади та великого бізнесу», — зазначив парламентарій.

Він переконаний, що державі треба зводити не супердорогі лікарні, які стають приватними клініками, а створювати умови для підвищення тривалості життя. А серед основних завдань освітньої галузі, за його словами, має бути не дискусія довкола державного замовлення, а робота на покращення якості та конкурентності української освіти.

На думку заступника Голови Верховної Ради, особливе занепокоєння викликає стан спортивної галузі країни та занепад фізичної культури. «Влада повинна зрозуміти, що розвиток фізичної культури — це не вкладання коштів у наддорогі об’єкти майбутніх олімпіад, а розвиток масового спорту в інтересах кожного громадянина. Тому левову частину зусиль держава має витратити на оздоровлення людей, а не на будівництво коштовних об’єктів та мегапроектів», — зазначив він.

Окрім того, говорячи про культурний розвиток та цінності, Микола Томенко підкреслив: «Світогляд сучасного українського суспільства формує українська історія, а не радянська чи російська».

На парламентських слуханнях представники опозиції висловились за відкликання проекту закону «Про мови». Вони вважають, що саме можливість витіснення української мови є найбільшою загрозою для гуманітарної сфери в країні. А голова парламентського комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський взагалі переконаний, що посилатися на Хартію регіональних мов — це велике шулерство. «Вона не була офіційно перекладена. Викинули з неї поняття «міноритарні мови» (мови, що використовуються у певному регіоні і є менш поширеними. — Ред.). Хартія присвячена тільки тим мовам, яким загрожує зникнення», — наголосив народний обранець.

«Нашоукраїнець» В’ячеслав Кириленко запропонував за результатами парламентських слухань звернутися до Президента Віктора Януковича з вимогою забезпечити відкликання проекту закону «Про мови», щоб унеможливити протистояння в суспільстві. «Якщо це зробимо, то парламентські слухання можно вважати результативними», — наголосив він.

Також В’ячеслав Кириленко закликав представників інтелігенції звернутися до глави держави з вимогою звільнити міністра освіти Дмитра Табачника.

Цікавий випадок розповіла народний депутат від «НУ—НС» Лілія Григорович: «До мене на Хрещатику підійшла жіночка і сказала: «Я вас очень прошу, не надо давать особый статус русскому языку. Когда будет второй государственный язык, пропадёт первый, а вместе с ним и государство Украина. Я из семьи рускоязычного патриота Николая Амосова». Ось вам найкраща відповідь усім і, зокрема, ініціаторам законопроекту». Парламентарій переконана: Україна закінчується там, де закінчується українська мова.

У тому, що деякі безвідповідальні політики та діячі навмисне намагаються розпочати «бойові дії» в гуманітарній сфері, переконував регіонал Вадим Колесніченко. Головними принципами стратегії гуманітарної політики, за його словами, мають стати: розвиток у країні культурного суспільства на основі безумовної поваги до прав людини; захист громадян від дискримінації будь то за етнічною, мовною чи іншою ознакою; жорстка протидія на державному рівні всім видам расизму, ксенофобії та розпалювання міжнаціональної ворожнечі; виховання принципів толерантності та взаємоповаги в суспільстві до всіх громадян країни без обмеження за расовою, етнічною, мовною, культурною ознаками.

Народний депутат повідомив, що парламентська більшість і уряд працюватимуть над реальною, а не декларативною програмою підтримки розвитку української мови. «Безумовно, текст законопроекту про мови потребує коректив. Тому дискусія має бути фаховою, конструктивною. Україну розколюють не мови, а політики, які дискутують навколо цього питання», — зазначив він.

Гуманітарна політика — це не просто освіта чи культура, наголосив народний депутат від Блоку Литвина Олег Зарубінський, це олюднення держави, спрямування її діяльності в інтересах суспільства.