Говорили про облік і контроль, думали про кодекс

Поза тим відчувалося, що за усіма іншими законопроектами незримо стоїть головний, який, як стало відомо, розглядатимуть у сесійній залі вже на ранок наступного дня. Голова комітету Наталія Королевська нагадала тільки про резонанс від парламентських слухань між представниками влади і бізнесу, за результатами яких її колеги вже підготували низку пропозицій. Найбільш радикальна — ініціювати створення тимчасової слідчої комісії, яка б дослідила факти невиправданого адміністративного тиску на бізнес. На її думку, саме свавілля чиновників і корупція є головними причинами низьких рейтингів країни у регуляторній політиці. Але якщо її вдосконалювати спільними з урядом зусиллями, можна створювати цілком європейську систему контролю і нагляду.

Це добре проілюструвала низка законопроектів, схвалених до розгляду у сесійній залі. І той, що стосувався запровадження системи електронної державної реєстрації, і той, що запобігав невідповідності нормативних актів місцевих органів влади базовим вимогам законодавства, і чимало інших. Після врахування позицій і узгоджень спірних питань законопроекти об’єднали думки членів комітету. Так, усі згодні з тим, що теперішня схема електронної державної реєстрації унеможливлює ризики використання її в рейдерських схемах, на часі її розглядати в другому читанні. Представники Міністерства охорони здоров’я та Держкомпідприємництва приєдналися до схваленого до другого читання законопроекту, який стосувався ліцензування діяльності банків крові та тканин. І народний депутат Ксенія Ляпіна, і Наталія Королевська чітко сформулювали позицію комітету щодо подальшого врегулювання контролю за бізнесом. Виконавча влада збирається вже найближчим часом скоротити ліцензування 24 видів підприємницької діяльності, і тут комітет буде їй союзником.

Разом з тим члени комітету не розуміють змістовного сенсу законопроекту, який ініціює створення так званого єдиного інвестиційного вікна. Аргументи представника Держкомінвестицій, буцімто єдине вікно для видачі дозвільних документів не відповідає на всі запити інвестора, для Ксенії Ляпіної — малопереконливі. У створенні державного консалтингового регулятора вона вбачає «рівнішого серед рівних» і нове підґрунтя для викручування із клієнтів хабарів. Так само члени комітету не підтримують законопроект, який спрощеною системою умов ведення бізнесу, по суті, прикриває виведення з-під контролю держави природоохоронної діяльності.

Ухвалено привести у відповідність до Закону Україну «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» низку законодавчих актів. Як це актуально, доводить, зокрема, коротке резюме народного депутата Владислава Каськіва, який доповідає про роботу над законопроектом, який стосується діяльності індустріальних (промислових) парків. За його словами, інвестори стверджують, що їх цікавлять більше навіть не податкові чи інвестиційні преференції, а ступінь лібералізації регуляторної діяльності, антикорупційні бар’єри. І добре, що під час вдосконалення урядової редакції законопроекту було прибрано всі політичні і лобістські акценти.

Ухваливши рекомендації комітету за підсумками парламентських слухань на тему «Економічні реформи: реальність та очікування українського бізнесу», законодавці вкотре вислухали першого заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Він поінформував присутніх про те, що схвалений урядовим комітетом до першого читання проект Податкового кодексу має набагато більше резонів, ніж огріхів. А коментуючи резони підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, він оперував навіть розміром торговельної націнки. Йому заперечували (Ксенія Ляпіна, Наталія Королевська), але, як здалося, без особливого ентузіазму. Якийсь із запрошених на комітет чиновників прошепотів до мене: «Перший тайм вони вже програли». Схоже на те. Але між першим і другим таймами (читаннями) в опонентів уряду, законодавців у тому числі, ще є шанс врятувати гру.