Кримськотатарський театр: через терни до успіхів

110 років тому на півострові почав зароджуватися професійний театр, хоча його коріння значно глибші. Традиції театралізованих вистав кримських татар беруть свій початок у 14 —15 століттях. Ще тоді у палацах тамтешніх правителів у тодішній столиці кримського ханства — Солдаті — улюбленою розвагою знаті були театральні інсценівки. Відомий середньовічний мандрівник і енциклопедист Евлія Челебі, спостереження якого відносять до першої половини 17-го століття, докладно описав такі вистави при палаці кримських ханів Мухаммед Гірая й Іслам Гірая.

У 18 столітті п’єси Мольєра ставилися на сцені самодіяльного театру в оригіналі, а хан Гірай модні тоді драматургічні твори переклав на кримськотатарську мову. Про це свідчать мемуари барона де Тота «Історії кримського ханства». Газета «Терджиман» в 1864 році публікує матеріали, що свідчать про значну роль у духовному житті тутешніх жителів театральних постановок.

В 1900 році в Бахчисараї кримськотатарською мовою було поставлено «Скупий лицар» Пушкіна. В 1901 році стараннями просвітителя Ісмаїла Гаспринського й міського голови Мустафи Давидовича у Бахчисараї відкрито будинок театру. Поряд із класикою тут ставилися й твори кримськотатарських авторів. Цікаво, що жіночі ролі виконували чоловіки. Першою кримськотатарською дівчиною, яка вийшла на сцену, була Мерзіе Солпудай.

На 20—30 роки минулого сторіччя припав творчий підйом театру. Очолював його в той час Джелял Меїнов. З’явився також і талановитий драматург Умер Іпчі, завдяки якому були зіграні п’єси «Файше», «Алім», «Неікеджан Ханум», «Шахін Герай» тощо. Всього до свого арешту в 1937 році він встиг написати більш як 20 п’єс і перевести 30 драматичних творів.

Майже піввіку не було у кримських татар свого театру. Лише 1957 року був заснований ансамбль «Хайтарма», що став їхнім єдиним вогнищем культури — аж до повернення на батьківщину. У різні роки в ансамблі працювали талановиті артисти Сабріе Ереджепова, Усеїн Бакал, Едіе Топчі, Едем Налбанданов, Акім Джемілєв, Абляміт Умеров, Февзі Білялов, Осман Асанов. В 1989 році з ініціативи Ільяса Бахшіша, Айше Діттанової, Мерьєм Ібраімової, Акіма Джемілєва, Сейтхаліла Османова, Сулеймана Умерова у Криму був відроджений кримськотатарський театр. Його художнім керівником став Ільяс Бахшіш, а директором — Ділявер Бекіров. «Арзи къиз» (із кримськотатарського — «Дівчина мрія») став першим спектаклем, поставленим на відродженій сцені.

Боротьба за глядача — це вже історія, що перейшла у звичайні творчі будні. Щоправда, важко назвати буденним життя, яким живе колектив. Він більше 40 разів виїжджав на різні міжнародні фестивалі, його спектаклі дивилися жителі України, Великобританії, Туреччини, Татарстану, Башкиростану, Румунії, Єгипту, Москви. Трупа тільки цього року підготувала чотири прем’єри. Серед них — балетна сюїта «Арзи къиз эфсанеси» (із кримськотатарського — «Легенда про дівчину Арзи»), комедія «Айнеджилер» (переклад із кримськотатарської «Хитруни»), готується спектакль «Самотня зірка», казка для дітей «Принцеса не на горошині». Новий етап у житті театру почався із приходом директора Біляла Білялова.

У вересні, всьоме на сцені театру пройшов театральний фестиваль «Кримський ковчег», в якому брали участь мексиканський балет, хореографічна майстерня Глорії Контрерас, Полтавський український музично-драматичний театр ім. М. Гоголя, Закарпатський обласний російський драматичний театр із Мукачевого, Кишинівський молодіжний драматичний театр «З вулиці Троянд», два московські і один омський театри. Завершила фестиваль вистава Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру «Айнеджилер» Решата Гюнтекіна. У перекладі назва вистави звучить як «Хитруни». «Справді, — каже художній керівник театру Білял Білялов, — герої п’єси із властивою їм східною хитрістю обманюють одне одного. На сцені діють гравці вищого класу, які бажають одержати хто гроші, хто владу, а хтось — любов і повагу...». Втім, мова мистецтва зрозуміла всім.

Обличчя театру визначають такі яскраві та талановиті артисти, як Ділявер Сеттаров, Фатма Асанова, Наджіе Якубова, Сеїтабла Меметов та інші. Успіхи народжуються й завдяки оркестру музикантів, роботу якого очолює Юнус Еннанов, балетмейстеру, заслуженому артисту України Муніру Аблаєву. Режисерам — Рінату Бекташеву, Білялу Білялову. За словами директора, існує й чимало проблем. Одна із найгостріших — відсутність сучасної національної драматургії, економічні труднощі. Будинок театру не пристосований для роботи, повністю відсутня матеріально-технічна база. Багато разів це питання ставилося перед керівництвом країни й Криму. Але, на жаль...

Однак, незважаючи на труднощі, театр працює. Що радує й вселяє надії на його нові успіхи й у театральному сезоні, що відкрився, і в наступних.