Консолідовувати активи легше, ніж людей

Експерти Світового банку представили Меморандум, який містить низку важливих рекомендацій нинішньому уряду. Схоже, що уряд того і не потребує у прокрустовому ложі емвеефівського Меморандуму. Поза тим пропозицію зосередитися на трьох напрямках реформ — фіскальному, банківському та підприємницькому — у Києві охоче «узяли до відома». У цьому клопоті урядовці вже, як риба у воді.

Як на мене, найвагоміша подія вересня для України відбулася в Македонії, де міністр палива та енергетики Юрій Бойко завершив оформлення країни в Європейському енергетичному співтоваристві. Це — потужний інтеграційний крок. І це обіцяє неабиякий інвестиційний капітал у модернізацію газотранспортної мережі. Де-факто відбулося наповнення реальним змістом попередніх декларацій, оприлюднених за участі Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко. Але це не означає, що відтепер Україна реформує газовий ринок відповідно до рекомендацій Брюсселя. Хто б сумнівався у тому, що уряд Миколи Азарова має політичну волю ввійти в кластер потужних гравців на енергоринку ЄС, але не має ані бажання, ані здібностей реформувати НАК «Нафтогаз України». Компанія вже прогнозує скорочення обсягів видобутку газу на 5 відсотків проти минулого кризового року. Нагадаю, галузь скоротила обсяги видобутку і нафти, і газу у січні-серпні проти відповідного періоду минулого року на 11,3 та 6,1 відсотка і продовжує беззастережно позичати гроші. У вересні стало відомо про 400-мільйонну доларову позичку від російського банку. Свіжий дозвіл Верховної Ради випустити ОВДП на 7,4 мільярда гривень для збільшення статутного фонду — це гроші на покриття збитків. До слова, можна було очікувати, що уряд віднайде можливість вивести НАК зі збитків після того, як у квітні уряд домігся від росіян для нього 30-відсоткової знижки на газ, а тому й підняв доходи, завдяки підвищенню тарифів.  Та ба! Черговий продаж ОВДП державним банкам посилить інфляційні тенденції. Це в уряді розуміють дуже добре. Але інфляційних подразників на сьогодні так багато, що одним більше, одним менше — неважливо. За іронією долі, так міркував і попередній уряд, розраховуючи, що Нацбанк ритмічно вилучатиме надмірну кількість готівки з обігу. Цієї осені Нацбанку замітати сліди дуже складно — загрозливо зросла і грошова маса в обігу, і попит на іноземну валюту під тиском різноманітних чинників. Погіршилося зовнішньоторговельне сальдо, за яким може стояти «рука» як імпортерів, так і конвертаторів. Як низка невдалих проектів Податкового кодексу, які надихнули бізнес ховати доходи у готівкові долари США, так і банківські рахунки вкладників, які знову вбачають у доларах захист від інфляції. Зрештою, зріс на 0,5 відсотка і курс американської валюти. Через це регулятор схильний продовжити заборону видавати кредити в іноземній валюті.

Найбільш яскрава тенденція місяця — консолідація активів потужними бізнес-групами, спричинена різними міркуваннями власників і зручним моментом. Щодо останнього, то важко не помітити закулісну підтримку нинішньої влади — великому бізнесу взагалі і структурам, підконтрольним Дмитрові Фірташу, — зокрема. На це вказує купівля активів концерну «Стирол» OstChem Holdіng, яка є складовою частиною Group DF. Новий власник має доступ до більш дешевого російського газу. Зниження світових цін на хімічну продукцію і перманентне подорожчання блакитного палива не давало змоги концерну «Стирол» працювати з колишньою прибутковістю. Але це той випадок, коли причину, якщо її нема, варто вигадати. Консолідація активів під контролем Дмитра Фірташа опосередковано може свідчити про причетність до цієї приватизаційної угоди російського капіталу, а відтак і про намір позмагатися будь з ким під час гіпотетично можливих торгів за Одеський припортовий завод. Це вже не кажучи про монополізацію на десерт. Дешевший газ, який у собівартості азотних добрив перевищує 70 відсотків, залишатиме концерн «Стирол» на ринку поза конкуренцією, чого, власне, прагне будь-який учасник ринку. Це вже не гра м’язами, з огляду на рішення міжнародного Суду про вилучення 12 мільярдів кубометрів газу на користь «РосУкрЕнерго» — дуже вагома заявка на монополізацію ринку. А це, не сумнівайтесь, потягне за собою подальшу консервацію реформ у нафтогазовій сфері.

А от купівля 23 відсотків акцій київського ЦУМу структурами Ріната Ахметова мені, як споживачеві, імпонує. Як на мене, це найбільш елегантне придбання вересня у сфері нерухомості, від якого буде користь і олігарху, і столиці. Відверто кажучи, за вісім років свого господарювання ТОВ «ТД Київський ЦУМ» не спромігся гідно відповісти на запити ринку і споживачів. Ще невідомо куди і як усе поверне, чим закінчиться боротьба за держпакет акцій універмагу (39,647 відсотка), але імідж найвідомішого в країні торговельного закладу, я в це вірю, зміниться на краще. Принаймні про масштабну реконструкцію споруди вже заявлено.

Активи у вересні відлітали від власників до власників у прямому та переносному значенні. Стало відомо про зміну власника авіакомпанії «Роза вітрів». Про подробиці анічичирк, і це дає підгрунтя вважати, що додалося в структурах групи «Приват», з якими «Роза вітрів» тісно співпрацювала. А якщо це так, то під контролем «Привату» вже перебуватиме до 60 відсотків ринку авіаперевезень, адже за «Аеросвітом», «Донбасаеро» і «Дніпроавіа» не менш як 48 відсотків.

Мені здається, що урядовці зробили максимум для того, щоб вересень залишився у пам’яті веселим. Хіба не смішили експертів театральні декорації всенародного обговорення проектів Податкового кодексу, які «влетіли» організаторам, а відтак і платникам податків, у копієчку, але не виправдали сподівань? Утім, виправдали, але тільки очікування великого бізнесу, який працює нині під урядовим патронатом. Або хіба не прикольний вигляд мали високопоставлені чиновники, які запевняли, що термінал «F» у Бориспільському аеропорту столиці запрацює вже з 1 жовтня, фактично ще до його завершення? Відкриття залізничного руху на Дарницькому мосту столиці говорило саме за себе, навіщо його супроводжували обіцянками зупиняти пасажирські потяги на Дарницькому вокзалі, який тільки чекає реконструкції? В одному випадку, звісно, хотілося сподобатися Президенту країни. В іншому — Прем’єр-міністрові. Що стосується Податкового кодексу, то хотілося догодити загалом усім громадянам. І саме це виявилося найскладнішим. Бо, повторюсь, консолідувати активи легше, ніж людей. Тим паче, що ти вимушений цієї осені тримати їхні доходи на короткому повідку. Зростання реальної заробітної плати розплавила літня спека. Бо вже до вересня середня заробітна плата становила на 87 гривень менше, ніж було у липні.