На цьому наголошували під час міжнародного семінару в Тернополі представники водопровідно-каналізаційного господарства Німеччини. Вони вважають, що відкрита прозора політика формування тарифів, спілкування з громадськістю тільки на користь комунальним службам і споживачам.
Для них цей етап, як і боротьба з боржниками, вже позаду, тому досвід ФРН особливо актуальний для нас. Німці вже пішли далі: вони здійснюють освітні проекти у школах, дитсадках, щоб діти вже змалку знали, звідки береться вода, вчилися її берегти. В Німеччині немає єдиної ціни на воду: в кожному регіоні — свої затрати на її очищення і подачу. Якщо у Мюнхені вона спадає з гір кришталево чистою, то у промисловому Рурському регіоні, перш ніж потрапити до споживачів, проходить кілька етапів очищення. За кубометр питної води дрезденці платять 4—4,2 євро, в їхніх річних видатках оплата за воду становить менше відсотка. Практично немає там і проблеми боржників: законодавчі стандарти вибудувано так, що накопичувати борги — собі дорожче. Кредити на оновлення господарства, впровадження нових розробок можна отримати без перешкод. Розуміючи, що нині немає кордонів в екології, що басейни річок часто спільні для багатьох країн, Німеччина готова сприяти в отриманні коштів від європейських інституцій для модернізації українського водопровідно-каналізаційного господарства. Скажімо, в очищенні стоків ми застряли на рівні 60—70-х років. За прогнозами їхніх фахівців, методи очищення стічних вод, які вони використовують сьогодні, стануть доступними нам років за десять. Там уже думають, як відходи життєдіяльності людини перетворити на альтернативне джерело енергії.
Загалом німецьке водогосподарство на світовому тлі належить до провідних. Щоб поділитися досвідом, німецькі комунальники обрали для співпраці п’ять країн, одна з них — Україна. Проект «Німецько-українське партнерство у сфері водного господарства — завдання для науки і практики» триває вже два роки. У його рамках у Тернополі днями відбувся міжнародний семінар за участю керівників майже двадцяти водоканалів України, їхніх німецьких колег, науковців, представників екологічних служб. Окрім поліпшення відносин з абонентами, обговорювали проблеми енергетичного менеджменту в галузі водопостачання та водовідведення, переробки осаду стічних вод та інші. Йшлося про підготовку до
І Всеукраїнського з’їзду працівників водопровідно-каналізаційного господарства України, участь у виставці «Аква Україна-2010». У Полтаві 9 листопада передбачається підписати меморандум між асоціаціями підприємств водопровідно-каналізаційного господарства України та Німеччини. Його основні аспекти: стандартизація робіт, підвищення кваліфікації інженерно-технічних та робітничих кадрів, впровадження наукових розробок, проведення спільних семінарів, конференцій.
Працюючи на перспективу, українські водоканали переймаються тим, як вижити нині. За словами директора «Тернопільводоканалу» Володимира Кузьми, вкрай актуальним є питання рентабельності роботи водоканалів. Питання економічного обґрунтування тарифів блокувалося попереднім урядом. І нині більшість водоканалів не мають змоги привести тарифи у відповідність з реальними видатками. Людей змушені скорочувати, відправляти в неоплачувані відпустки. «Ми стали заручниками політики, — резюмував Володимир Кузьма, — а це може призвести до техногенної катастрофи».
Тернопільська область.
