Альтернатива, що викликає подив

— Мене запевняли, що бізнес-план, якщо пройшов експертизу, — це документ, на підставі якого можна отримати допомогу для розвитку фермерства, — каже пан Юрій Кордонець. — Але поки що ніякої допомоги я не отримав. Хоч у Києві був з цього приводу не один раз. Мені радять брати в кредит автомобіль КрАЗ. Малина — така ягода, що її треба на руках носити, як малу дитину, а тут... Знаю, що є холодильники на базі легкових автомобілів. Ось що нам треба...

У його селі Чернятин, що у Жмеринському районі, чимало тих, хто хотів би займатися вирощуванням малини. Для себе люди її давно мають. Починалося ще з тих часів, коли плантації малини закладали у місцевому аграрному коледжі. Наприкінці 70-х — початку 80-х у тодішньому радгоспі-технікумі випробовували нові сорти плодових і ягідних культур. Ті, хто працював у радгоспі, те саме робили на своїх присадибних ділянках. Дотепер тут гарні сади та ягідники.

Батько Юрія Кордонця — Михайло Каленикович у той час приїхав на роботу в технікум після закінчення Української сільськогосподарської академії. Молодому викладачеві дали ділянку землі. «На ній я тоді посадив молодий сад, — згадує Михайло Каленикович. — Приблизно через років десять поновив сорти на більш сучасні, перспективніші. А тепер маємо ще й ягідники — малину, ожину, полуницю».

Малину батько й син Кордонці вирощують на 60 сотках. Нею більше займається Юрій. Він, як і батько, дипломований спеціаліст. Спочатку закінчив місцевий агроколедж з відзнакою, після того — Вінницький аграрний університет. Отримав спеціальність вченого агронома. Був на практиці у Голландії, Англії. Там захопився вирощуванням не тільки малини, а й троянд. Троянди Юрій вважає ще перспективнішим заняттям. Вирощує не квіти, а саджанці. Але поки що йому важливо налагодити справу з малиною. Бізнес-план пропадає.

— Якби вдалося створити кооператив з вирощування малини, — каже Юрій, — простіше було б реалізувати ягоди. Оптові партії споживачі забирають швидше. Бажаючих стати членом такого кооперативу в селі чимало. Люди вже знають, що воно таке і з чим його їдять. Але без підтримки нічого не буде. Поки що реалізуємо малину кожен по-своєму. Дехто відправляє поїздом із Жмеринки на Москву. Є покупці з Одеси. Ми теж трохи здаємо, а трохи веземо в Київ. Малина — ягода прибуткова. Той прибуток не такий вже великий, але все одно є. Принаймні Кордонцям вдалося зібрати грошей на легкову автівку. Нехай економ-класу — купили «Славуту», все одно машина виручає у багатьох випадках.

— З десяти соток малини можна жити, — каже Михайло Кордонець. — Виручених від продажу ягід коштів вистачить, щоб утримувати сім’ю. За умови, що ягоди будуть перспективних сортів, отримуватимуть належний догляд, полив, захист від шкідників. Люди самі могли б на себе заробляти, якби ж то їх хоч трохи підтримали.

Юрій Кордонець чи не єдиний з фермерів не тільки в селі, а й в районі, хто запровадив на малиновій плантації крапельне зрошення. Поливає кожну рослину. Воду бере з річки. Для цього придбав мотопомпу. Прикріпив її до цистерни. Так механізованим способом закачує воду. До плантації цистерну доправляє тракторцем. Його купив завдяки кредиту, отриманому в асоціації фермерів області, два роки тому вдалося випросити 30 тисяч гривень. Ще один насос, менш потужний, через систему шлангів-рукавів подає воду в систему крапельного зрошення.

— В ефективності поливу переконалися на практиці, — каже Михайло Кордонець. — Торік у нас півтора місяці була посуха. Цього літа припікало ще дужче. У сусідів малина, вважай, пропала. Принаймні урожаю не було. Ягоди засохли, виростали невеликих розмірів. А в нас обійшлося.

Кордонці переважно вирощують осінні сорти малини. Кажуть, ними займатися вигідніше. По-перше, вони не потребують хімічного обробітку. Літні сорти поїдає малиновий жук, ягоди знищують грибкові хвороби. Осінні сорти стійкі, тому не бояться пошкоджень. Економляться кошти на обробітку. Ягода екологічно чиста. По-друге, осіння малина майже удвічі дорожча від літньої. Фермер постійно випробовує нові сорти. Наприклад, саджанці сорту «Полка» закупив у Польщі. Найбільші ягоди у сорту «Геракл». А сорт «Ранкова роса» має світлі ягоди із дещо специфічним смаком.

 

Вінницька область.