На Донеччині збираються зупинити мартенівські печі та використовувати екологічно чисті види енергії
Зменшення енергоємності промислової продукції на 20 відсотків та зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів під час виробництва одиниці продукції щонайменше на 40 відсотків від рівня 2008 року — такі цілі закладено до Програми енергоефективності Донецької області на 2010—2015 роки. Днями проект документа представили на засіданні обласної державної адміністрації. «Донецька область посідає одне з найперших місць в Україні не лише за обсягом промислового виробництва, а й за енергоспоживанням.«Енерго- та ресурсовитратним є, по суті, весь промисловий комплекс регіону, — відзначила начальник головного управління промисловості і розвитку інфраструктури облдержадміністрації Олена Веровець. — Основним напрямом використання паливно-енергетичних ресурсів є виробниче споживання (61,4 відсотка). Рівень енергоємності промислової продукції Донецької області залишається достатньо високий: 0,848 кілограма умовного палива на гривню в 2009 році».
В області збираються досягти скорочення питомих витрат енергетичних ресурсів в усіх галузях, інтенсивно використовувати нетрадиційні джерела енергії, впровадити інноваційні енергозберігаючі, екологічно чисті технології. На підприємствах буде впроваджено енергоменеджмент та здійснено енергоаудит, а у бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві — реалізовано пілотні енергозберігаючі проекти. Виконання запланованих програмою заходів дасть змогу заощадити понад 3 мільйони тонн умовного палива загальною вартістю майже 3,9 мільярда гривень. Однак фахівці кажуть, що цей показник — не остаточний. До загального підсумку економії паливно-енергетичних ресурсів не включено, наприклад, використання коксового та доменного газу в металургії. А от тривалі перспективні заходи потрібно починати реалізовувати вже сьогодні, щоб отримати економічний ефект за кілька років.
Серед найбільш масштабних проектів, запланованих підприємствами області найближчим часом, — будівництво комплексу із виготовлення та вдування пиловугільного палива в горн доменних печей на ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» (термін реалізації — три роки, вартість — 1,8 мільярда гривень), заміна мартенівського способу виплавлення сталі на електросталеплавильний на ЗАТ «Донецьксталь»—металургійний завод» (3 роки і 1,2 мільярда гривень), будівництво когенераційної електростанції потужністю 25 мегаватів на ВАТ «Концерн «Стирол» (80 мільйонів гривень), реконструкція печей на машинобудівних підприємствах — ВАТ «Енергомашспецсталь», «Дружківський машинобудівний завод», ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (близько 100 мільйонів гривень).
За словами Олени Веровець, на базі ВАТ «Енергомашспецсталь» передбачається створити перше в Україні підприємство із виробництва вітроенергетичних установок потужністю 2,5 мегавата і більше. Вартість проекту обчислюється двома мільярдами гривень. Спорудження такого підприємства сприятиме створенню нових робочих місць та заощадженню енергоресурсів за рахунок використання альтернативних джерел енергії. Варто відзначити, що перші вітроагрегати з’явилися в Приазов’ї ще наприкінці 90-х років. Фахівці нарікали на брак спеціального обладнання вітчизняного виробництва. Тепер в області переходять до нового етапу приручення вітру. ТОВ «Вінд Пауер», яке входить до складу компанії ДПЕК, збирається спорудити на території Першотравневого та Володарського районів вітрові парки сумарною потужністю 700 мегаватів. Такий проект потребуватиме інвестицій в розмірі одного мільярда євро. Незважаючи на солідну суму витрат, фахівці вважають вітроенергетику перспективним напрямом.
А от компанія «Вода Донбасу» обіцяє приручити сонце: у комунальному підприємстві розроблено проект будівництва сонячної фотоелектричної станції на території Криму. Потужність станції — 40 мегаватів, вартість спорудження — понад мільярд гривень. Очікується, що на станції вироблятимуть 47 мільйонів кіловат-годин електроенергії на рік. Реалізація проекту дасть змогу за рахунок «зеленого» тарифу повністю компенсувати витрати компанії на електроенергію. Адже у структурі собівартості кубометра питної води електроенергії належить до 80 відсотків.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).
Коментар
Олена ВЕРОВЕЦЬ, начальник головного управління промисловості і розвитку інфра-структури Донецької облдержадміністрації:
«Сьогодні реалії життя такі, що необхідно докорінно змінити ставлення до процесу енергозбереження. Впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання стримують недосконала система управління в цій сфері на державному рівні, обмеженість коштів, відсутність дієвої системи пільгового кредитування енергоощадних заходів, а також недосконалість правової і законодавчої бази щодо стимулювання інноваційних енергоефективних технологій. Розв’язання цих важливих проблем потребує не лише роботи керівників підприємств і організацій, місцевих органів виконавчої влади, а й підтримки з боку Національної агенції України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів».
