У кожній бюджетній організації Вінниччини планують встановити котли для альтернативних видів палива. Власних грошей на модернізацію бюджетники не мають. Брати кредити їм теж не можна — це не передбачено Бюджетним кодексом. Вінничани знайшли вихід із ситуації — у більш як тридцяти організаціях уже використовують альтернативу природному газу. У деяких селах за котли заплатила сільрада, інші — орендують у підприємств «Вінницяоблагроліс» та ВАТ «Вінницяоблпаливо», дали трохи грошей спонсори...

Газ є, але палять соломою

Блакитне паливо досі без перебоїв надходить до шкільної котельні в селі Росоша Липовецького району. Але ним тут не користуються. «Дорого! — каже директор школи Віктор Дорошенко. — Уже другу зиму поспіль гріємося теплом від соломи. Такому виду палива дивувалися доти, доки на практиці не переконалися, що солома справді дає тепло. Раніше від нас котельні на соломі встановили у школах сіл Вахнівка та Лукашова нашого ж району. Побачене було найкращою агітацією. Котел нам купила сільрада...»

— Котельню на соломі придбали в Рівненській області, — каже сільський голова Росоші Володимир Сличук. — Разом із доставкою та установкою вона стала нам у 486 тисяч гривень. Монтаж і підключення не забрали багато часу. Головне, що температурний режим узимку не погіршився. Солома дає таке само тепло, як і газ.

Придбана установка розрахована на опалення приміщень площею 6 тисяч квадратних метрів. Будівля школи має 2,9 тисячі квадратних метрів. Проводять роботи з під’єднання до нової котельні приміщення будинку культури, лікарні, дитячого садка. «Добре, що всі ці об’єкти перебувають в одному місці, тому прокладання теплотрас не потребує значних коштів», — уточнює сільський голова Володимир Сличук. За його словами, роботи виконують силами сільських спеціалістів. Навіть після підключення всіх названих об’єктів, залишиться запас на обігрівання ще тисячі квадратних метрів площі.

Коли школу в Росоші опалювали природним газом, платили на рік більш як 120 тисяч гривень. Витрати на придбання становитимуть 21 тисячу гривень за умови повного завантаження проектної потужності котельні. Тепер вони ще менші. Економія коштів після підключення до котельні всіх згаданих вище об’єктів становить 180 тисяч гривень. За таких умов придбана установка окупиться протягом трьох опалювальних сезонів.

Дрова дешевші, ніж вугілля

На початку минулого року приміщення школи в селі Плисків Погребищенського району почали опалювати дровами. Упродовж десяти днів встановили два нові котли, які працюють на деревині. Як пояснив директор Вінницького підприємства з їх виготовлення Василь Вертипорох, підключення таких котлів до діючої системи опалення не потребує внесення технічних змін до цієї системи.

Котли купувала не школа. Їх придбало підприємство «Віноблагроліс». Після чого передало в оренду сільському навчальному закладу. Керівник підприємства «Віноблагроліс» Михайло Вдовцов пояснив це тим, що в такий спосіб допомагають бюджетним установам переходити на опалення приміщень дровами та відходами з деревини. «Яка нам вигода? Маємо споживача для реалізації дров. Заготовляємо їх із так званої неділової деревини. До цього часу вона просто залишалася в лісі, — каже Михайло Вдовцов. — Більше десяти бюджетних організацій уже працюють з нами за такою схемою. Ми для них придбали котли. Заготовляємо дрова. Навіть доставляємо їх до котелень, ріжемо...».

Майже сто тонн вугілля протягом зими спалювали у шкільній котельні села Плисків. Завезення вугілля лягало на плечі директора школи. Любов Баландюк зізнається, що з цим завжди мала багато клопотів. Починаючи від транспорту і закінчуючи якістю привезеного вугілля.

— Палити дровами вдвічі дешевше, ніж вугіллям, — уточнює директор школи.

— Ми прогнозуємо, що вже в недалекому майбутньому деревина матиме ще більший попит для обігрівання приміщень, — продовжує Михайло Вдовцов. — Треба розширювати площі для вирощування таких порід, які використовуємо для спалювання. Для цього сформували плантації швидкоростучих дерев. У Літинському районі заклали розсадник із вирощування саджанців таких дерев. Це акація, тополя, верба. Саджанці верби, для прикладу, придбали в Польщі. Вік спілості такої верби — 3—4 роки. Це навіть не дерево, а лоза, яка після зрізання сама себе відтворює. Так само росте й акація.

За словами співрозмовника, лісівники мають намір на 40 гектарах площі вирощувати такі енергетичні дерева. «Тим самим створимо своєрідний вічний двигун, — каже Михайло Вдовцов. — Коли на останніх гектарах будемо проводити вирубки, то на перших дерева вже підростатимуть знову».

 

Вінницька область.

Коментар

Григорій ЗАБОЛОТНИЙ, голова Вінницької облради:

— Без сумніву, наша область може стати плацдармом для інвестиційних проектів з упровадження альтернативних джерел палива. Для цього маємо всі складові. Передусім це науковий потенціал. Він зосереджений у двох вищих навчальних закладах із статусом національних — технічному та аграрному університетах. В обох університетах уже напрацьовано технічні новинки. Деякі впроваджено в практику. По-друге, в регіоні достатньо сировини. Тільки соломи збирають щороку більш як мільйон тонн. Достатньо маємо деревини. Щорічно можемо заготовляти дров, хмизу, а також відходів з деревини, зокрема тирси, загалом 331,3 тисячі кубічних метрів. Лушпиння соняшнику накопичується протягом сезону переробки 82 тисячі тонн, ще 60 тисяч тонн становлять відходи технічних культур. Фахівці розрахували енергетичний баланс регіону. Наприклад, використання деревини замість традиційних джерел опалення — газу й вугілля — дасть можливість економити щорічно 12 мільйонів гривень. Для розрахунку взяли сто населених пунктів, де є бюджетні установи. Загалом місцевих бюджетів у регіоні більш як сімсот. Можливість економити кошти, за попередніми розрахунками, дають інші види палива, та-таки солома, скажімо. Тонна соломи коштує двісті гривень. Три тонни такого матеріалу дають тепла стільки, як одна тисяча кубометрів природного газу за ціною 2400—2600 гривень.

Виходячи із цього, рішенням сесії обласної ради (№828 від 29 липня 2009 року) затверджено Програму енергозбереження на 2009—2013 роки. Нею, зокрема, передбачено запровадження альтернативних джерел опалення у всіх закладах соціальної сфери. Насамперед ідеться про використання тих видів палива, що є в області, про них уже згадувалося вище. Проблема — в коштах для придбання установок для альтернативних видів палива. Її варто розв’язати на державному рівні. Це вигідно було б і для споживачів, і для держави. Поки що кожен виходить із ситуації по-своєму. У нас для цього задіяно кошти деяких, як то кажуть, багатих територіальних громад і ще більше — багатих спонсорів. А також запровадили схему передачі в оренду котлів, придбаних за кошти виробничників.