Допомогти природі може тільки її головний кривдник — людина
Коли починаєш замислюватися над екологічною ситуацією в області, стає моторошно. Як ми тут живемо? Луганська область належить до найбільш екологічно напружених регіонів України, у яких гостро проявляється проблема забруднення повітряного басейну. Причин називають безліч — і промислові викиди, і забруднення водних ресурсів, і низька лісистість, і нагромадження відходів у великому обсязі... Словом, сама людина взяла природу в такі міцні лещата, з яких вона вже не в змозі вибратися. Весь парадокс ситуації в тому, що й допомогти їй може тільки головний кривдник і ворог — людина.
Терикони горять!
За оцінками фахівців, атмосферне повітря є пріоритетним компонентом навколишнього середовища, з яким пов’язана найбільша частина ризиків для здоров’я людини. В окремих промислових містах області з високим антропогенним навантаженням має місце неприпустимий рівень забруднення атмосфери хімічними речовинами, які чинять канцерогенний і мутагенний вплив на людину. Це, насамперед, Сєверодонецьк, Лисичанськ, Алчевськ, Луганськ і шахтарські міста — Свердловськ, Красний Луч, Антрацит та ін. Головним джерелом забруднення навколишнього середовища в шахтарських регіонах вважаються, звичайно ж, породні відвали вугільних шахт. Варто вдуматися в наступні цифри: на території регіону близько 540 породних відвалів, з яких 66 горять. Терикони переважно розташовані в густонаселеній зоні, а в деяких випадках житлові будинки стоять буквально за декілька десятків метрів від підніжжя відвалу. Люди задихаються від диму й газових виділень. Така ситуація спостерігається не перший рік і, незважаючи на активний протест громадськості, проблема палаючих териконів не вирішена досі. «Генерали» пояснюють це тим, що реалізація намічених заходів, зокрема, будівництво природоохоронних об’єктів, освоєння нових технологій вуглевидобутку та ін., стримується важким фінансово-економічним становищем вугільних підприємств. Уважається, що ця проблема може бути вирішена тільки в тому разі, якщо на державному рівні шляхом цільового призначення уряд направить кошти на екологічну реабілітацію вугільних районів області. Луганщина домагається цього вже котрий рік, але безрезультатно.
Вода — джерело здоров’я. І життя
Останніми роками стан водних ресурсів у Луганській області визначається як «стабільний, без тенденцій до погіршення». Як відомо, причини такої стабільності криються в першу чергу в зниженні промислового виробництва, а не в активній боротьбі «за зменшення обсягів скидання забруднювальних речовин зі зворотними водами».
Санітарний стан не тільки малих річок, а й середніх водотоків, а також великих рік області продовжує залишатися незадовільним за санітарно-мікробіологічними показниками. Незважаючи на певну тенденцію до зниження мікробного забруднення, воно залишається високим. Наприклад, питома вага проб води з водних об’єктів у 2010 році за показником бактеріального забруднення становила 43,1%, а в 0,8% проб виділяється патогенна мікрофлора. В 47,5% проб річкової води є холероподібні вібріони, які за певних умов навколишнього середовища можуть набувати патогенних властивостей. Фахівці стверджують, що в теплий період, коли зменшується водність потоків, мікробне забруднення різко зростає. В окремих пробах його рівень перевищує нормативні вимоги в сотні разів.
Сіверський Донець — основна річка області, тому їй приділяється пильніша увага. Але! Якість води цієї основної артерії Луганщини в межах регіону залежить від гіршої за якістю води, яка приходить із сусідньої Донецької області. Крім того, має значення й стан водних об’єктів у прикордонних з Росією створах. У цьому зв’язку, вважають у Луганську, назріла гостра необхідність відновлення й затвердження Міжрегіональної екологічної програми з охорони й використання вод басейну річки Сіверський Донець, і це дасть змогу вирішити водоохоронні проблеми в комплексі. Без введення басейнового принципу управління проблеми Дінця вирішити буде складно. Адже велику річку й пов’язаний із нею комплекс життєзабезпечувальних ресурсів неможливо розділити. Луганчани вважають, що по своїй суті використання природних можливостей басейну має носити транскордонний і комплексний характер. Тому в рамках створення єврорегіонального проекту «Донбас» планується внесення в перелік пріоритетних напрямів взаємодії з Ростовською областю питання про розробку й впровадження пілотного проекту оздоровлення транскордонної річки Кундрючя.
Те, що є, не бережем
Площа природно-заповідного фонду становить близько 3% всієї Луганської області. Цього, звичайно, мало. Причини такої ситуації різні. По-перше, Мінприроди затягує розгляд проектів. Скажімо, з 2009 року тут перебувають на розгляді 11 проектів луганчан (на території площею 2 тис. 878 га), і, крім того, не визначена доля ще чотирьох заповідних об’єктів державного значення. Друга причина стосується безпосередньо керівників місцевих рад, точніше, їхнього ставлення до заповідних об’єктів на території громади. Вони проти таких об’єктів. Наприклад, управління екології облдержадміністрації змушене призупинити роботи зі створення заповідників у Свердловському районі. Голова Провальської сільської ради категорично відмовляється віддати землі громади для підвідомчої території нових об’єктів природно-заповідного фонду й тим самим фактично припиняє виконання робіт зі створення міждержавних заповідних територій. Крім того, створює перешкоди у виконанні угоди про співробітництво між Луганщиною й Ростовською областю Російської Федерації й програми міжрегіонального й транскордонного співробітництва. У цілому районні держадміністрації вкрай рідко стають ініціаторами розширення природно-заповідного фонду. Пояснити це можна кількома причинами, головні з яких такі: або вони не довіряють державі, або ж дбають лише про свої особисті інтереси.
Але робота ведеться. Цього року область планує розробити проекти з встановлення меж на місцевості 26 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на територіях Біловодського, Краснодонського, Новопсковського, Станично-Луганського, Старобільського, Свердловського, Попаснянського й Слов’яносербського районів. Уже встановлені на місцевості з розробкою відповідної землевпорядної документації межі 46 природно-заповідних об’єктів загальною площею 13512,5 га.
Без коментарів
Найболючіше питання — це фінансування. За даними Державної податкові адміністрації, загальні надходження від підприємств Луганщини — сплата збору за забруднення навколишнього природного середовища — за перше півріччя становлять 53384,5 тис. грн. В обласний фонд охорони навколишнього природного середовища спрямовано 26692,25 тис. грн., у міські, сільські й селищні — 10676,9 тис. грн. Для фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду ОНПС цього року на адресу Мінприроди України спрямовано одинадцять запитів на загальну суму 80753 тис. грн. Кошти для Луганської області не виділялися.
Луганськ.