Голодними українці не будуть. За нашу продовольчу безпеку особисто поручився міністр з питань аграрної політики Микола Присяжнюк: «Обсяги виробництва сільгосппродукції для забезпечення продовольчої безпеки у нас є». Відтак, запевняє міністр, хвилюватися про те, що будуть проблеми із продуктами харчування, не варто. Мовляв, основної сільськогосподарської продукції (як то пшениця, гречка, цукор, картопля, молоко тощо) цього року «зібрали» більше, ніж потрібно. А ті цифри, які ми щодня бачимо на цінниках у магазинах, — лише емоційні, сезонні, політичні виклики.
Проте в магазинах, судячи із тамтешніх цін, заяв міністра не чули і про «більш ніж достатню» врожайність не здогадуються. Адже вартість тієї ж картоплі чи то моркви осінньому сезону явно не відповідає.
— Картопля — 5—6 гривень, морква, цибуля, буряк — по 5 гривень. Таких цін я, мабуть, ще ніколи восени не бачила. Минулого року, здається, все це як мінімум гривні на дві дешевше було, — розповідає киянка Ніна Василівна.
Тим часом цьогорічним цінам не лише прості українці дивуються. Бентежать вони і сильних світу цього. Так, нещодавно в Одесі у народ вирішив сам Прем’єр-міністр країни вийти. Микола Азаров під час відвідин цього міста зайшов до одного з місцевих магазинів і... прозрів: «Асортимент є, ціни тільки не ті. На кінець вересня ціни повинні бути не такі». Найбільше за живе прем’єра взяла вартість картоплі — 5,50 гривні за кілограм. А на його думку, ціна не має перевищувати 3 гривні 50 копійок.
А от на думку Леоніда Козаченка, президента Української аграрної конфедерації, голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, здорожчання харчових продуктів — світова практика.
— У країнах Європейського Союзу, скажімо, ціни на хліб зросли на 17 відсотків, на м’ясо — на 15. В окремих країнах вартість молока збільшилась на 10 %. Загалом з початку року харчові продукти подорожчали на 7—8 відсотків. І ніде, в жодній іншій країни, цю ситуацію не змушували коментувати керівництво держави. Бо це — всесвітня тенденція, спричинена стрімким зростанням населення і скороченням виробництва, — розповів учора на прес-конференції пан Козаченко.
На Україну, хочемо ми того чи ні, ця «всесвітня тенденція» також поширюється. Тільки до цих 7—8 відсотків ще додається і наша, вітчизняна інфляція. Що ж до перспектив на майбутнє, то: «Я не бачу жодних підстав, щоб ціни на продукти зросли більш як на 5—6, ну максимум 8 відсотків протягом року», — каже пан Козаченко.
У тому, що різких скачків цін не буде, впевнений і Володимир Лапа, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Мовляв, нині оптові ціни реалізації вже досягли свого максимуму. Тому рости їм просто немає куди. «Приміром, вони можуть і надалі піднімати ціни на молоко, але тоді люди просто почнуть купувати, скажімо, польський сир», — упевнений пан Лапа. Щоправда, трохи гірші перспективи вимальовує експерт для агропромислового комплексу на наступний рік. Буцімто нововведення, заплановані проектом Податкового кодексу, і переведення нарахування дотацій для виробників молока та м’яса в ручний режим можуть уже майбутньго літа негативно позначитись на стані АПК.
Більшість товарів споживачам не по кишені
Споживчі настрої українців у серпні 2010 року істотно погіршилися, повідомляється в прес-релізі Міжнародного центру перспективних досліджень. «Індекс споживчих настроїв обвалився одразу на 12,7 пункту до позначки 73,7. Це означає, що споживчі настрої більш ніж 60% населення України песимістичні», — йдеться у прес-релізі. При цьому МЦПД нагадує, що споживчі настрої в країні погіршуються з початку літа. «До розчарування населення в діях влади, що було основним фактором падіння споживчих настроїв улітку 2010 року, у серпні додалося неконтрольоване зростання цін на харчові продукти. Оскільки витрати на продовольство становлять значну частину бюджету більшості українців, його подорожчання призвело до обвалу оцінок особистого матеріального становища громадян», — констатує керівник програми «Соціальна економіка» МЦПД Максим Борода.
