Комітет з питань фінансів та банківської діяльності спільно з Міністерством фінансів провели слухання, присвячені результатам всенародного обговорення проекту Податкового кодексу, зареєстрованого 21 вересня цього року.

Більш як 100 учасників слухань — представників бізнесу, професійних об’єднань, владних установ, народних депутатів засвідчили неабияку зацікавленість у тому, щоб, за словами голови комітету Віталія Хомутинника, країна демократизувала своє податкове законодавство. У який спосіб уряд збирається це зробити, доповів заступник міністра фінансів Вадим Копилов.

На його погляд, урядові новації мають змінити філософію адміністрування платежів через кодифікацію, скасування старих і запровадження низки нових податків (на нерухомість та екологічних), через скорочення термінів виїзних перевірок тощо. Це не тільки сприятиме союзницьким відносинам держави і бізнесу, а й працюватиме на покращення інвестиційного іміджу країни. Власне, коли мова заходить про «слонів» законопроекту, заперечувати нібито й нічого. До того ж наразі витискають не податки, а почуття. Голова Комітету з питань регуляторної політики та підприємництва порадив присутнім перш ніж критикувати, згадати, що сьогодні помирає удвічі більше українців, ніж народжується, маючи на увазі напевно дефіцит державних фінансів. Заступник глави Державної податкової адміністрації Сергій Лєкарь підкріпив тезу про філософію адміністрування відповідним висновком: «Не можна задовольнити безмежні потреби обмеженими можливостями», проілюструвавши вочевидь те саме. Поза тим мова пішла, фігурально кажучи, не про слонів, а слоників. Так, хтось із присутніх закинув, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради вважає, що законопроект не тягне на Кодекс за визначенням, оскільки не систематизує законодавчі норми у сфері оподаткування. А якщо урядові здається інакше, то він помиляється.

Виявилося, що свої власні претензії до законопроекту має абсолютна більшість зібрання. Ірина Назарбаєва від Громадської колегії бухгалтерів наголосила, наприклад, що не побачила в обговорюваному документі не тільки зближення стандартів бухгалтерського та податкового обліку, а навіть наміру це зробити. З 34 стандартів бухобліку згадується лише 3. А від розділу про оподаткування прибутку підприємств таке враження, ніби прочитала вкотре аналогічний закон з деякими бухгалтерськими вкрапленнями. До того ж її колеги ніяк не второпають, навіщо автори розтлумачують терміни «дебіт» і «кредит», якщо вони не є предметом цього законодавчого акту. На її думку, варто прислухатися до чинного законодавства, і податкові зміни вносити не пізніше, як за півроку до їхнього запровадження.

Президент Асоціації міжнародних перевізників Леонід Костюченко має резонні зауваження до механізму справляння екологічних зборів і наполягає на відновленні вексельного режиму. Його запевняють, що усі пропозиції доведуть до відома авторів законопроекту. Слонів уже не видно за слониками. Делегати від УСПП стверджують, що автори законопроекту здійснили невдалу спробу вирішити негаразди з доходною частиною держбюджету за рахунок розширення кола платників ПДВ. Крайні — підприємці, які оподатковуються за спрощеною системою. А це, так само як і штучне «роздування» митної вартості товарів при імпорті, перекладає весь податковий тягар на ціни споживчого ринку. Простіше кажучи, уряд пропонує вирішувати всі бюджетні негаразди коштом громадян. З такими міркуваннями погоджується і голова Ради підприємців при уряді Леонід Козаченко, який вважає надуманим і обсяг виручки, яка дозволяє малому бізнесу залишити за собою право на спрощене оподаткування, і висловлює серйозний сумнів у надійності запропонованого урядом механізму автоматичного відшкодування ПДВ. Хтось нагадує, що питома вага ПДВ у податкових надходженнях до держбюджету сім років тому становила лише 30 відсотків, торік — вже 60, уряд пропонує її піднімати і далі у проекті Податкового кодексу.

Мимоволі звертаю увагу на те, як уважно звіряє почуте з оригіналом законопроекту той, хто сидить поруч мене, як він здивовано округлює очі, виділяючи якісь місця червоним маркером. Помітивши мою зацікавленість, підсуває до мене ближче щойно підкреслене з жирним знаком запитання на полях. Виявляється, що автори пропонують оподатковувати доходи, одержані... як хабарі. Сусід усміхається, ми розуміємо один одного без слів. Якщо брати до уваги всіх стилістично незграбних слоників, то вони цілком спроможні потоптати слонів. Дати їм раду перед тим, як законопроект виносити в сесійну залу, обіцяє голова комітету Віталій Хомутинник. Чимало із присутніх на слуханнях висловлює готовність посприяти цьому.