Футбол. Євро-2016. Відбірний раунд. 8 вересня.
Група Е. Естонія — Словенія. 1:0. Сан-Марино — Литва. 0:2. Швейцарія — Англія. 0:2.
Група G. Росія — Ліхтенштейн. 4:0. Австрія — Швейцарія. 1:1. Чорногорія — Молдова. 2:0.
Група С. Люксембург — Білорусь. 1:1. Іспанія — Македонія. 5:1.
Україна — Словаччина. 0:1. Гол: Мак, 18.
Україна: П’ятов, Федецький, Кучер, Ракицький, Шевчук, Степаненко, Ковальчук (Безус, 66), Ярмоленко, Едмар, Гусєв (Громов, 81), Зозуля. Тренер — Михайло Фоменко.
Словаччина: Козачик, Пекарік, Дюріца, Дьомбер, Губочан, Куцка, Печовський, Вайсс (Стог, 67), Гамшик, Мак (Дюріш, 90+1), Нємец (Кісс, 64). Тренер — Ян Козак.
Рефері — Крейг Томсон (Шотландія).
Київ. НСК «Олімпійський». 40 000 глядачів. 20 градусів.
— Моментами мої підопічні діяли дуже добре, — сказав після зустрічі Ян Козак. — У перші півгодини ми контролювали події. Грали добре, забили гол. І лише наприкінці тайму в господарів був один момент. У другій половині Україна грала активніше, намагалася забити. У нас не виходило тримати м’яч попереду — через це виник тиск на нашу оборону. Але ми здобули дуже важливу перемогу...
Як і очікувалося, ми стали свідками гострого протистояння. І, на жаль, наша команда не мала в ньому переваги. Натомість гості побудували потужну оборону, часом відтягуючи назад 8—9 гравців, щоб, як кажуть, і миша не проскочила. Тому не дивно, що з такими тилами їм було легко контратакувати.
Така тактика скоро принесла їм успіх. Помилився Ракицький і дозволив Маку вийти сам на сам із П’ятовим. Таким подарунком гріх було не скористатися. Варто сказати, що пасивно повелися в тій ситуації Кучер і Шевчук, котрі не виручили партнера.
Отже, ми почали «горіти» вже в дебюті зустрічі. Що й не кажи, надто прикра ситуація, бо не словаки нам забили, а ми самі собі влаштували халепу.
Цей «нокдаун» дуже вплинув на дії господарів. Фактично вони провалили першу половину. Адже словаки могли забити принаймні ще двічі. Хоча під кінець тайму наші створили кілька дуже гострих моментів і мали зрівняти рахунок. Шкода, але свої нагоди змарнували Степаненко і Зозуля.
Але і після перерви нам так і не вдалося налагодити конструктивні командні дії. Цей фальстарт, звичайно, неприємний. Та найприкріше, що ми поступилися вдома своєму головному конкуренту в боротьбі за другу позицію в групі. Хоча наш тренерський штаб до дрібниць вивчив суперника, знав, як він гратиме. І цю інформацію, за словами наставника, довели до підопічних.
Як не сумно нам тепер, але посипати голову попелом не варто. Турнір лише розпочався, і попереду ще багато подій. Сподіватимемося, що розчарувань на цьому тривалому шляху в нас буде менше, ніж радісних подій. Треба налаштуватися на важку роботу і боротися, демонструвати характер. Приблизно таку саму думку висловив і наставник нашої команди Михайло Фоменко:
— Ясно, що пропущений після грубої помилки м’яч зламав нашу гру. У другому таймі наші футболісти намагалися змінити хід зустрічі, але не вийшло. Створювати моменти набагато простіше, аніж їх реалізовувати.
Щоправда, ми забили чистий м’яч — це сто відсотків. Не було порушення правил з нашого боку, було зіткнення воротаря зі своїм захисником. Момент мали бачити і рефері, і арбітр на лінії, і асистент за воротами. Але все трапляться в цьому житті.
Скажу, що важко було грати без чотирьох виконавців, від яких багато що залежить у плані побудови атак. Швидкості сьогодні бракувало. Суперник був прудкішим. Утім, гадаю, все ще попереду. Потрібно додавати, рухатися далі, а не жити вчорашнім днем. Але у нас поки що не виходить рухатися так, як хотілося б...
