Нова редакція Бюджетного кодексу поставила наголос на зміцненні фінансового становища регіональних органів влади, що має стимулювати і розвиток муніципальних фінансових установ. Але про їхню роботу відомо небагато. Тож докладніше про це — у розмові з головою правління КБ «Хрещатик» Дмитром Гриджуком (на знімку).
— Дмитре Миколайовичу, по суті, вашу установу вважають муніципальною. Це перемога?
— Я б сказав, неабияка честь, але насамперед — неабияка відповідальність. Адже муніципальний банк — це не просто можливість обслуговувати рахунки комунальних підприємств і місцевих організацій. Це передусім повсякденна відповідальність за соціально-економічний стан, життєздатність твого міста. Тому якщо серед твоїх акціонерів є такий, як Київрада, співробітництво зобов’язує працювати на ринку краще за інших, бути сильнішим, надійнішим і стабільнішим. Банк має бути союзником влади, а якій владі потрібен слабкий союзник?
— На які преференції, як правило, розраховує муніципальний банк?
— А їх немає і не може бути. Ми конкуруємо на загальних засадах з іншими фінустановами і в бізнесі, і за право першості у тендерах абощо. Ми не є монополістами в касово-розрахунковому обслуговуванні комунальних підприємств, хоча, як на мене, це не зовсім правильно. Адже державні установи та підприємства обслуговують виключно державні банки. Тут я вбачаю неабиякий потенціал для більш активної взаємодії зі столичною владою. Зараз така можливість відкривається, тому, гадаю, ми не обмежимося у співпраці кредитуванням або спеціально розробленими програмами фінансово-кредитної підтримки, хоча вони й відрізняють на ринку наш банк, що має унікальний досвід роботи з місцевою владою та комунальним сектором.
— Така співпраця навіть у кризовий час не зупинялася...
— Абсолютно. Скажу більше: ми навіть піднялися рейтинговими сходами по багатьох позиціях. Позитивна динаміка основних показників нашої фінансової діяльності — тому підтвердження. Важливим напрямом роботи ми вважаємо підтримку столичних соціально-економічних програм, де вже багато років поспіль функціонують такі з них, як зернова, транспортна, фармацевтична, житлова. Деякі програми говорять самі за себе: 1119 молодих киян узяли кредити під будівництво житла для молодих сімей та одиноких громадян, тільки торік 130 молодих родин справило новосілля; до трьох десятків підприємств та організацій кредитуються в рамках програми з фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу у столиці. Зауважте, на сьогодні всі програми діють. І це при тому, що негативно класифікованих кредитів у загальному обсягу кредитних вкладень тільки 3,9%.
— Я чув, ви навіть допомогли одному з клієнтів організувати розрахунки з контрагентом в юанях...
— Справді так. Почали ми цю роботу півтора року тому. І сьогодні можемо засвідчити, що ми — єдиний український банк, котрий має прямий коррахунок у цій валюті. Це дає нашим клієнтам змогу насамперед уникнути валютних ризиків при високій волатильності долара на світовому ринку, а також забезпечує оперативність і надійність їх розрахунків з китайськими партнерами. Наш банк вже давно перетнув кордони столиці, став системним та універсальним. Маємо розгалужену кореспондентську мережу, розвиваємося як кліринговий центр для інших банків.
— Дмитре Миколайовичу, відомо, що банк перебуває у десятці кращих з інвестування в реальний сектор економіки, серед п’ятірки лідерів — у роботі з цінними паперами як зберігач та на ринку банківських металів... Іноземний інвестор нещодавно надав «Хрещатику» позику у вигляді субординованого боргу. Тоді чому все ж таки банк потребує додаткової емісії?
— Бо ми здатні на більше. І від того буде обопільна користь — і банку, і столиці або муніципалітету іншого регіону. Ви правильно зазначили: навіть за кризовий період ми не переставали бути поруч з нашими клієнтами, допомагали їм наростити обороти або вийти зі «штопору», не втратити бізнес чи власні заощадження. Політика виваженого ризик-менеджменту, яку проводив і проводить банк, має певні позитивні наслідки — протягом 2010 року зафіксовано щомісячний приріст депозитів розміром понад 10%. Але криза закінчиться, вітчизняне виробництво відродиться, і ми маємо бути готові до цього. Тож головна причина додаткової емісії — це насамперед збільшення обсягів кредитування реального сектора, що конче необхідно для економіки країни.
— Які ж стратегічні бачення у «Хрещатика»?
— Гадаю, що у 2011 році нам також доведеться працювати за складних ринкових умов. Ситуація на світових ринках ще тільки налагоджується, що є одним з факторів позитивного впливу на економіку України. Ми ж продовжуємо вдосконалювати свої взаємини з клієнтами і партнерами, підвищувати ефективність усіх процесів, дохідність пропонованих продуктів і послуг, приділяючи особливу увагу якісному комплексному обслуговуванню клієнтів різних категорій, технічним і технологічним новинкам у сфері автоматизації банківських процесів. Задля цього розробляємо спеціальні пакетні пропозиції, розвиваємо сучасні фінансові інструменти, освоюємо нові напрями банківського бізнесу.
