Шановні і дорогі колеги! Я надзвичайно радий, що сьогодні ви проводите засідання комітету в Україні, в Києві.
Ми завжди готові створити необхідні можливості для таких зустрічей, щоправда, краще приїжджати в Київ, коли цвітуть каштани.
Ми зробимо все, щоб ви поєднали, як казав поет, «троянди й виноград — красиве і корисне». Особливо і в першу чергу ми говоритимемо про корисне — про екологічний стан морського середовища в Чорноморському регіоні, оскільки ця тема має вкрай важливе значення для країн Причорномор’я і для України особливо. Бо сьогодні Чорне море об’єднує в собі екологічні проблеми транскордонного характеру, відсутність розв’язання яких може зашкодити екосистемам усього регіону.
Як відомо, Україна вживає низку практичних кроків, спрямованих на повне виконання нею своїх зобов’язань, що випливають з положень природоохоронних конвенцій, Стороною яких вона є, зокрема:
— Конвенції про захист Чорного моря від забруднення;
— Конвенції щодо співробітництва по охороні й сталому використанню р. Дунай;
— Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї тощо.
Україна через представництво у керівному органі Бухарестської Конвенції — Комісії з захисту Чорного моря від забруднення (Чорноморська комісія) впливає на формування виваженої регіональної природоохоронної політики щодо Чорного моря.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 «Про ратифікацію Конвенції про захист Чорного моря від забруднення» нашою державою було також ратифіковано такі протоколи:
— Протокол про захист морського середовища Чорного моря від забруднення з наземних джерел;
— Протокол про співробітництво у боротьбі із забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях;
— Протокол про захист морського середовища Чорного моря від забруднень, викликаних похованням.
Законом України від 22.02.2007 Верховною Радою України було ратифіковано ще один протокол до Бухарестської Конвенції — Протокол про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря, чим в черговий раз було підтверджено прагнення України до конструктивних дій щодо налагодження тісного співробітництва в регіоні Чорного моря, в тому числі шляхом гармонізації національного законодавства з нормами відповідного міжнародного права.
Слід зазначити, що нині Україна — єдина серед усіх чорноморських країн — Договірних Сторін Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, в якій на національному рівні розроблено і ухвалено спеціальний програмний документ — Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів.
Не секрет, що стан довкілля Чорного моря характеризується значним перевищенням обсягу надходження забруднюючих речовин над здатністю до самовідновлення, що призвело до бурхливого розвитку негативних процесів, значного забруднення морських вод, втрати біологічних видів, скорочення обсягу рибних ресурсів, зниження якості рекреаційних ресурсів, виникнення загрози здоров’ю населення.
Звісно, що ключовим чинником забруднення Чорного моря є господарська діяльність країн у басейнах річок, що впадають у це море, зокрема Дунаю та Дністра. Аналіз впливу антропогенної діяльності на довкілля Чорноморського регіону свідчить про те, що неможливо отримати об’єктивні висновки, якщо вони ґрунтуються на територіально виокремленій господарській діяльності, оскільки йдеться про інтегровану екосистему.
Усі ми свідомі того, що наразі необхідно посилити спроможність країн Чорноморського регіону щодо вжиття скоординованих дій, спрямованих на охорону та відтворення довкілля Чорного моря, збереження і раціональне використання морських природних ресурсів, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку Чорноморського регіону.
Зрозуміло, одним з основних механізмів пошуку вирішення проблем, пов’язаних з екологічними загрозами регіону Чорного моря, є обговорення в рамках міжнародних форумів, винесення конкретних проблемних питань на двосторонній рівень, використання міжнародно-правових механізмів, передбачених положеннями природоохоронних конвенцій. Вочевидь, саме такою міжнародною платформою для обговорення питань згаданого регіону і є Парламентська асамблея Організації Чорноморського економічного співробітництва.
Сподіваюсь, що сьогодні відбудеться відверта і цікава розмова, результатом якої буде напрацювання рекомендацій як для парламентів, так і для урядів наших країн. Зрозуміло, що ми повинні працювати спільно, у тому числі, щоб егоїзм, який ми вимушені демонструвати за умов складних політичних процесів, не домінував.
Ми повинні працювати на перспективу, щоб залишити відповідні можливості для наступних поколінь — для дітей, рідних і близьких. А отже, ми маємо працювати з подвійною відповідальністю.
Зараз відбувається активний діалог у плані реалізації визначеної політики, щоб Україна не збивалася на манівці загальноцивілізаційного прогресу, бо був період, коли ми були виключені із загальноцивілізаційного процесу двадцятого сторіччя. І ми зробимо все, щоб Україна не згубилась у двадцять першому столітті.
Звісно, це доволі непросто, оскільки склалася парадоксальна ситуація: з одного боку, ми хочемо реформ, а з другого — існує певний спротив реформам, оскільки це слово набуло певною мірою негативного звучання.
Я маю всі підстави вас поінформувати, що сьогодні Україна набула певної визначеності: у нас є чітке порозуміння і співпраця по лінії Президент — парламент — виконавча влада (тобто Кабінет Міністрів).
Ми нормалізували стосунки із нашими сусідами, насамперед, у першу чергу, із Російською Федерацією, які мали більш холодний вимір. Зрозуміло, що кожна країна переслідує свій практичний інтерес. Але ми не можемо постійно питання співпраці зводити до розмов про вічну братську дружбу. У кожної країни є свої інтереси, але мають діяти розум і відповідальність. Зрозуміло, що ми враховуємо і ментальність, і історію, і традиції, які склалися, і в сукупності визначаємо нашу політику.
Ми ведемо активний діалог із Європейським Союзом. І зараз працюємо над трьома документами: це угода про політичну асоціацію, угода про зону вільної торгівлі і план дій (так звана дорожня карта) щодо безвізового режиму.
Ми не діємо за принципами — вийти за будь-яких умов на будь-які документи. Для нас важлива не швидкість, а якість. Ми стоїмо на тому, що у всіх документах має бути визначеність — європейська перспектива. Для цього нам потрібно проробити величезну домашню роботу, чим ми зараз і займаємось.
Ми працюємо над тим, щоб якнайшвидше прийняти новий Податковий кодекс, а ви знаєте, наскільки це складне питання, наскільки контраверсійні підходи, і тому проводимо діалог з тим, щоб доопрацювати і прийняти цей документ, щоб прийняти бюджет на початку грудня, як того вимагають наші закони, на новій законодавчій базі, яка дозволить розкувати ініціативу людей.
На моє переконання, якщо реформа буде проводитись виключно зверху, то ми є вчорашньою державою. Тому для нас ключове завдання — не ощасливити людей з боку влади, а створити умови, щоб розкрити можливості кожної людини, якщо вона цього хоче і цього прагне.
У цьому плані не найкращим чином на процес реформування впливають політичні кампанії. Це розхолоджує людей. У нас ключове завдання — країна має працювати, а не жити обіцянками від однієї виборчої кампанії до іншої. Разом з тим мушу сказати, що ми вже навчились проводити вибори прозоро, і всі це визнають. Тепер на черзі інше завдання — так само прозоро працювати.
Звісно, для нас ключова проблема зараз — демократію у сфері політики перенести в економічну сферу і, знову-таки, створити умови, щоб ми могли реалізувати потенціал України. Ми над цим працюємо, хоча й не все йде просто.
На превеликий жаль, на що я неодноразово звертав увагу українських політиків, ми зіткнулись у черговий раз, — президентська кампанія закінчилась, а потім розвертається політична війна. Оскільки політика — це не просто політика, а й можливість доступу до економіки, попри те, що понад 80% української економіки перебуває у приватних руках.
І тут нам потрібно мати ефективного власника і захистити тих, хто працює, і жодним чином ніхто не веде розмов, щоб здійснювати реприватизацію чи інше. Йдеться про те, щоб жити і виконувати ті правила, які генерує вищий представницький орган країни — Верховна Рада України. Сподіваюсь, що ми маємо всі підстави, щоб з оптимістичних позицій говорити про майбутнє України.
Вітаючи вас в Україні, Києві, зичу вам результативної роботи і приємних вражень.
Якщо з вашого боку будуть додаткові пропозиції щодо проведення зустрічей з представниками влади, будемо сприяти, щоб були проведені такі зустрічі.
Бажаю вашим країнам, вашим народам процвітання, бо нас, окрім іншого, пов’язують міцні дружні відносини. А історія — це запорука того, як потрібно жити сьогодні і в майбутньому.
