У столичних лікарнях запровадять каси
Ноу-хау по-київськи: на початку листопада у столичній лікарні №1, що на Харківському шосе, 121, з’явиться перша лікарняна каса — спрощений варіант медичного страхування.
Суть така: громадяни добровільно раз на місяць можуть сплачувати в цей заклад певну суму, а в разі хвороби одержуватимуть безплатно консультації, ліки, робитимуть аналізи, а також матимуть місце в стаціонарі. Але «налікуватися» можна лише на заздалегідь обумовлену в угоді суму.
Ще точно не визначено, який внесок охочі мають сплачувати. Поки що називається сума приблизно у 100 гривень щомісяця з одного пацієнта (1200 гривень на рік), а ліміт на лікування — 3,5 тисячі гривень на рік. Для пенсіонерів і малозабезпечених — 30 гривень щомісяця, але й ліміт на лікування так само зменшиться. Скажімо, економ-програми у приватних страхових компаніях коштують пацієнтам 200—250 гривень на місяць, але за ці гроші вони можуть розраховувати, що на їхнє лікування компанія витратить 8—11 тисяч гривень на рік.
Якщо пацієнт сплатив внесок у касу, то він може лікуватися лише у клініці, при якій вона діє. Тамтешній терапевт (виписка від іншого лікаря не береться до уваги) визначить, як саме йому лікуватися, і пропише ліки. До кінця року, обіцяють чиновники КМДА, каси запрацюють у всіх лікарнях. І підкреслюють: це — справа добровільна, про те, що столична медицина стає платною, не йдеться.
Тож, з одного боку, пацієнт має почуватися захищеним: якщо захворіє — одержить кваліфіковану допомогу. Але й лазівок для зловживань, ураховуючи винахідливість наших ескулапів в отриманні «гонорарів», — безліч. Ще й тому, що зарплата у них навряд чи підвищиться, а мороки з оформленням різноманітних документів додасться безліч. Сумніви викликає також «прив’язка» пацієнта до конкретної лікарні. А якщо у потрібного фахівця «не така кваліфікація», а інший працює в лікарні сусіднього району? Або він у відпустці, а до його колеги черга розтягується на кілька днів? Чи не перетвориться це на вже звичне: оплачених у касі ліків немає, треба купувати інші — дорожчі, що не входить у визначений ліміт. Або лікарі виписуватимуть ліки дешевші, а різниця в ціні — кому? Контролювати такі способи викачування грошей із пацієнтів навряд чи реально.
Зрозуміло, що столична влада намагається якось поліпшити медичне обслуговування киян, запровадивши в такий спосіб соціальну солідарність. Тільки її «експеримент» викликає більше запитань, ніж дає на них відповідей. Принаймні в мене — частого пацієнта (на жаль!) київських лікарень.
