За даними міністерства курортів і туризму Криму, курортний сезон—2010 у Криму був стабільним. Песимістичні прогнози не справдилися. Як повідомив перший заступник міністра курортів і туризму АР Крим Марина Слесарєва на засіданні Постійної комісії Верховної ради АРК з рекреаційного, санаторно-курортного комплексів і туризму, на першу декаду вересня кількість відпочилих становить 5127,8 тисячі осіб. Це на 13,9% вище за рівень минулого року і на 0,4% менше, ніж 2008-го.

Сезон годує рік

У санаторно-курортних установах і туристичних підприємствах автономії відпочили близько мільйона осіб. Збільшилася кількість заходів у кримські порти іноземних та українських круїзних суден. Відкрито нові туристичні маршрути практично у всіх містах і частині районів півострова.

«Водночас обмежене виділення бюджетних коштів на сферу курортів і туризму не дозволяє здійснити всі намічені заходи. Із запланованих нинішнього року 2 млн. 800 тисяч грн. галузь профінансована на 1 млн. 700 тисяч грн.», — сказала на засіданні комісії заступник міністра.

Цього року галуззю вже зароблено 2 млрд. 640 млн. грн. (2009 року заробили на 501 млн. грн. менше. — Авт.). Чиновники автономії впевнені, що цього року на півострові ще є можливість домогтися успіхів у фінансовому плані. Попереду — «оксамитовий» сезон і кримське міжсезоння.

Депутат Верховної ради АРК, член президії парламенту В’ячеслав Захаров підкреслює, що кримчани повинні бути єдиними в розумінні того, що без підтримки й фінансування туристичної галузі неможливо створити умови для її розвитку. На його думку, були й негативні моменти цього курортного сезону. Турбує ситуація зі зміною власників у низці здравниць, що приводить до фактичного «вимирання» установ. На початку року власники змінили багатьох керівників баз відпочинку, і це помітно ускладнило ведення справ. Особливо характерні такі випадки для привабливих місць південнобережжя. На жаль, за словами В. Захарова, вже немає пансіонату «Марат», на межі зникнення санаторії «Карпати», «Ясна поляна», може втратити пляж санаторій «Україна».

Що стосується росту цін на туристсько-рекреаційні послуги, то десь вони залишилися на рівні минулого року, десь підвищилися на 15-20%, десь — на 50%. При цьому зростання цін на 15-20% ніхто із відпочивальників не злякався — це, на їхню думку, природний процес, пов’язаний з інфляцією.

Коефіцієнт заповнюваності здравниць цього року становить 65%. Це свідчить про не досить ефективну роботу туроператорів у цьому напрямку.

Крим — відпочинок для бідних

Цього року на півострові збереглася тенденція кількох минулих років — зростає кількість автотуристів. Дуже багато відпочивальників приїхало з Молдавії, Білорусії, а також з континентальної частини України. Практично всі вони везли із собою коробки із продуктами, мішки з овочами. Ставили намети на узбережжі, харчувалися привезеними продуктами, не відвідували екскурсій, не купували сувенірів. У підсумку їхні гроші залишалися тільки на АЗС, у кишенях осіб, що займаються «шлагбаумно-мотузковим» бізнесом. Бюджет Криму від таких туристів не отримав нічого, лише постраждав імідж півострова.

Директор однієї із туристичних фірм, керівник громадської організації, що об’єднує туроператорів, поспілкувавшись із безпосередніми постачальниками послуг — власниками кафе й ресторанів, продавцями сувенірів, вина й книг, екскурсоводами й таксистами, сміливо каже: «Сезон не вдався, людей багато, але всі скупі й ощадливі». А от власник бази відпочинку й кав’ярні на сході Криму сказав ще жорсткіше: «Просять (туристи) номери без зручностей і без харчування. У кафе замовляють келих пива із картоплею фрі й сидять увесь вечір».

Висновок один: якщо раніше у Крим їхали представники середнього класу, то сьогодні відпочивальникиі заощаджують майже на всьому. З другого боку, на півострів приїжджає невелика кількість заможних людей, які платять за ексклюзив. Зазвичай вони усамітнюються на розкішних віллах або у VІP-готелях. Малий і середній бізнес Криму, зайняті у сфері послуг, мало що можуть їм запропонувати.

Повз бюджет, у кишені господарів

На думку низки експертів туристичної галузі, скільки б державних і місцевих програм не приймалося, скільки б розумних пропозицій у них не закладали, Крим сьогодні так і залишається одним із відсталих курортів Чорноморського регіону. Автономії не вдалося заробити статус світового курорту, його регіони не є курортами місцевого значення, сервіс катастрофічно не задовольняє потреб відпочивальників, ціни на послуги перевищують здоровий глузд, інфраструктура півострова не відповідає призначенню території.

На жаль, через це Крим в останні роки втрачає свою привабливість. Збільшення кількості відпочивальників з Росії цього сезону, швидше за все, пояснюється не збільшенням якості відпочинку, а тим, що курорти Сочі перетворені на великий будівельний майданчик. До того ж, пожежі й задимлення великих територій Росії стали причиною нового припливу росіян на півострів.

Не повністю вирішена й давня кримська проблема — забезпечення курорту водою. У курортних селищах і містах уведено погодинну подачу води. Часто мають місце аварійні відключення електроенергії. Адже у сезон населення курортів збільшується в п’ять або навіть і в десять разів. Зношені електричні мережі і трансформатори просто не розраховані на такі навантаження.

Крим втрачав відпочивальників, оскільки в багатьох містах і селищах стягувалася плата за відвідування пляжів. Це відбувалося всупереч прийнятій постанові Ради міністрів Криму «Про деякі заходи щодо забезпечення законності при використанні пляжів загального користування й організації пляжного відпочинку». Незаконна тіньова схема оренди пляжів продовжує працювати. На комунальних безкоштовних пляжах практично немає туалетів, та й прибирають їх абияк. Ще більше дратує відпочивальників сміття, зарите у піску або гальці. Запросто можна побачити кісточки від фруктів, лушпайки від насіння, бички від сигарет, скло й пробки від розбитих пивних пляшок.

Частина туристичного бізнесу в автономії перебуває в тіні, що позначається і на якості надаваних послуг. За даними міністра курортів і туризму АРК Сергія Кириленка, на території півострова працюють понад 900 міні-готелів, і тільки трохи більше 200 об’єктів мають відповідний статус. Значні суми надходжень від їхньої роботи йдуть не до бюджету Криму, а в кишені власників, які не зареєстрували свій бізнес.

Недосконалою є реклама кримського курорту. Вона не має системи, чіткої структури, не визначено пріоритети, образ регіону у свідомості потенційних туристів залишається нечітким, розмитим. Влада й бізнес зможуть переломити негативне інформаційне тло стосовно Криму, якщо почнуть діяти узгоджено. Мається на увазі, що вони повинні спільно формувати бюджет на просування півострова в ЗМІ. У цьому випадку можна буде акумулювати фінансові ресурси, достатні для проведення успішних піар-акцій на підтримку кримських курортів.

Чому якість кримського курорту не відповідає зростаючим потребам відпочивальників? Як зазначають експерти, на це є багато причин, серед яких можна виділити недосконалість українського законодавства. За великим рахунком, наші закони лобіюють інтереси операторів з виїзного туризму, які фактично підтримують економіку інших країн. Якщо таку підтримку отримають туроператори, що привозять туристів до України, то Крим може розраховувати на туристичний бум і справді, не на словах, а на ділі, перетворення на «перлину України».

P. S. Під час оксамитового сезону в Криму автор відвідав прибережні курорти Чорноморського та Сімферопольського районів — сіло Оленівка й селище Миколаївка. Практично всюди на вулицях цих курортів — бруд, відсутні урни, відсутнє нічне освітлення, дороги розбиті. Комунальні пляжі не обладнані роздягальнями, туалетами, процвітає нелегальна торгівля.

Фото автора.