18 серпня цього року Кабмін установив новий порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам (постанова №749). З наступного року кадастрові номери будуть присвоюватися як зареєстрованим земельним ділянкам (таким, на які оформлено державний акт), так і незареєстрованим (якими користуються без державних актів, на підставі договорів оренди чи рішень місцевих рад).
Як відомо, на сьогодні власник житлового будинку, що розташований на незареєстрованій земельній ділянці, не має права його продати, якщо перед цим земельній ділянці не буде присвоєно кадастрового номера (цю вимогу встановлено статтею 120 Земельного кодексу). Незважаючи на те, що присвоїти кадастровий номер без оформлення державного акта теоретично можливо, на практиці зробити це так само складно, як і пройти всю процедуру приватизації землі. Крім того, до останнього часу не існувало чітко встановленої процедури присвоєння кадастрових номерів для незареєстрованих ділянок, а це значно ускладнювало процедуру та породжувало корупцію у земельних відносинах. До прийняття зазначеної постанови, особа, яка мала намір продати будинок, розташований на земельній ділянці без державного акта, спочатку повинна була приватизувати землю під будинком, отримати на неї державний акт та лише після цього продати будинок.
З наступного року процедура значно спроститься. Відтепер власник чи користувач незареєстрованої земельної ділянки зможе звернутися до Держкомзему та, надавши низку документів (заяву, паспорт, ідентифікаційний код та документ, що посвідчує право на земельну ділянку), отримати кадастровий номер, після чого абсолютно вільно розпоряджатися будівлями на цій ділянці. Постанова зобов’язує Держкомзем здійснювати процедуру присвоєння кадастрового номера незареєстрованим ділянкам без стягнення плати та у строк, що не перевищує 
19 робочих днів.
Крім цього, Кабмін чітко встановив строк, протягом якого Держкомзем повинен присвоїти кадастровий номер при оформленні державного акта на земельну ділянку. З початку наступного року цей строк не повинен перевищувати 8 (в окремих випадках — 13) робочих днів.