На субсидії можуть розраховувати більше 90 відсотків громадян

Наразі чітко визначено, що не можуть розраховувати на державну допомогу тільки справді багаті люди, ті, які володіють двома або більшою кількістю автомобілів, робили протягом року разову покупку вартістю більш як вісім тисяч гривень. Також не варто очікувати на пільги тим, хто довго не працює і не шукає роботи. Такий диференційований підхід, на переконання міністра, дасть змогу надавати субсидії справді тим, хто їх потребує. А багаті люди поповнюватимуть державну скарбницю.

У запитаннях до урядовців депутати, зокрема, звертали увагу на те, що отримують звернення, в яких громадяни скаржаться, що начебто після того, як написали заяву на оформлення субсидій, в їхні домівки приходять представники комісій, які переписують майно. Василь Надрага підтвердив, що такі своєрідні перевірки мають місце, але більш як у 90 відсотків випадках ситуація вирішується на користь споживачів, тобто субсидії їм призначаються.

Парламентарії також прогнозували, коли населення масово рине із заявами про нарахування субсидій, у місцевих відділеннях, які цим займаються, вишикуються черги. На це Василь Надрага сказав, що такої ситуації вдасться уникнути за рахунок спрощення процедури оформлення пільг. Спілкуючись із парламентаріями, міністр наголошував: усі питання, які виникають у зв’язку з нарахування субсидій, громадяни можуть поставити телефоном урядової «гарячої» телефонної лінії. На неї вже звернулися 70 тисяч громадян. До речі, за цим телефоном можна й поскаржитися на конкретні правопорушення чи зловживання, яких припускаються місцеві посадовці при оформленні субсидій. Уся необхідна інформація міститься на сайті Міністерства соціальної політики та праці.

Після того, як міністр покинув сесійну залу, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк оголосив депутатські запити. Тоді парламентарії заслухали звіти тимчасових слідчих комісії.

Спочатку про результати роботи комісії, яка вивчала питання використання бюджетних коштів керівництвом комітету державного матеріального резерву, розповів Володимир Олійник. У попередньому звіті йшлося про те, що комісії вдалося встановити безповоротну втрату державних запасів на суму більш як 7 млрд. гривень. Її представники схиляються до думки, що спустошення державних комор лягає на плечі попередньої влади. Поки що комісія очікує відповіді керівництва СБУ, МВС та прокуратури. Водночас Володимир Олійник припустив, що робота комісії може завершитися, як і передбачалося, після її піврічної діяльності.

Пізніше з трибуни звітувала голова ТСК, яка досліджувала законність прийняття рішень Національною радою з питань телебачення і радіомовлення щодо проведення конкурсів та встановлення переможців у конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використання відповідних частот у 2005—2010 роках, Інна Богословська. Вона розповіла, що представники опозиції не надали своїх кандидатур у склад цієї комісії. Водночас ТСК вивчила всі аспекти діяльності Нацради за останні п’ять років. За період своєї діяльності комісія зробила 997 запитів, а через «Голос України» звернулася до всіх громадян і представників телерадіокомпаній з проханням надати інформацію щодо порушень, які допустила Нацрада. Таким чином, встановлено: протягом останніх п’яти років спостерігалася тенденція витіснення державних телерадіокомпаній з медійного простору на користь комерційних структур.

За словами Інни Богословської, у нас є певні регіони, які взагалі не мають українських медіа (ані радіо, ані телебачення). Парламентарій озвучила прохання звернутися до українського уряду і Національної ради з вимогою вжити заходів, щоб вирівняти цю ситуації. Крім того, встановлено випадки, коли надто відвертий фільм класифікували як просвітницький. Подібні випадки наштовхнули членів ТСК на думку про корупційні схеми, які використовуються Нацрадою.

Окрему увагу комісії звернула на обставини отримання ліцензій каналом  «ТВі», зокрема, встановлено, що відбулося це за грубого порушення законів, оскільки рішення ухвалювалося за діючої заборони на його винесення. До того ж підписано воно лише п’ятьма представниками Нацради за необхідних шести підписів. Такі зловживання коштували державі близько мільйона доларів, наголосила Інна Богословська. Вона запропонувати направити висновки ТСК до Генпрокуратури, а також заслухати матеріали слідчою комісії на засіданням ПАРЕ. Відповідну постанову підтримали 244 народні депутати.

Учора парламентарії також заслухали попередній звіт комісії, яка займалася розслідуваннями випадків цензури в ЗМІ та тиску на свободу слова. Його озвучила народний депутат Ірина Геращенко. Народні парламентарії також продовжили на два місяці роботу комісії, яка розслідує факти порушення керівництва ЗАТ «Росукренерго» і причетності до цього посадовців державної влади, а також законність рішень арбітражного суду Стокгольма на чолі з Романом Зваричем.

У п’ятницю на засіданні українського парламенту були присутні представники Верховного Суду Австрійської Республіки.