Саме такий висновок проситься на папір після ознайомлення з другою книжкою молодого прозаїка Володимира Козловського «Картата сорочка», що побачила світ у київському видавництві «Криниця».Йому лише 22, але у творчому доробку автора вже ціла низка оповідань і новел, кілька повістей, частина з яких представлена в названому виданні.
Відкривши його, попервах думаєш: що воно, молоде-зелене, знає про життя, про яке не завадило б розповісти й іншим? А закриваєш із висновком Михайла Коцюбинського про раннього Володимира Винниченка: «І звідки ти такий узявся?» Бо у Володимира Козловського є і молодечий романтизм, і драматизм, іронія, містичні мотиви вже доволі спостережливого і здатного аналізувати непрості житейські ситуації письменника.
Його герої — молоді люди, які живуть і діють у наш непростий час.
Як зазначила у вступній статті до книжки літературний критик Марія Якубовська, «несподіване поєднання романтичного і реалістичного мислення витворює у творчому почерку Володимира Козловського всеочисну хвилю духовної візії. Це погляд незаангажований, погляд, спроможний вийти за межі егоцентричного мислення, зданий вдивлятись в товщу минулого і прийдешнього, викресати ту іскру, яка таки готова стати шанотворящим вогнем, що очищує суть сьогоднішнього дня»... Погляд Володимира Козловського — це погляд вдумливого аналітика і скрупульозного узагальнювача, котрий завжди залишає місце для вияву людського «я» і додає: молодий письменник є виразником настроїв новітньої літератури, яскравою гілкою дерева молодої української прози.
Щоб погодитися з цим, треба прочитати бодай дещицю оповідок з книги В. Козловського «Картата сорочка». Вірю, що вони припадуть до смаку широкому загалу читачів.
Микола МАХІНЧУК, член Національної спілки журналістів України.
