Варіант нового Податкового кодексу був у центрі уваги на парламентських слуханнях: «Економічні реформи: реальність та очікування українського бізнесу».
Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко переконаний: переданий на розгляд Верховної Ради проект економічної конституції передбачає значне поліпшення підприємницького клімату. Урядовець нагадав, що нині Україна посідає 181-ше місце серед 183 країн світу стосовно ефективності системи оподаткування. Відтак у проекті нового Податкового кодексу, який парламент може розглянути вже наступного пленарного тижня, передбачатиметься поступове зниження податку на прибуток з 19 до 16 відсотків. Крім того, від оподаткування щонайменше на п’ять років буде звільнено малі підприємства. А для підприємців, які мають прибуток до трьох мільйонів гривень, передбачається нульова ставка податку на прибуток. Водночас з 2014 року заплановано зниження фінансової відповідальності платників податків та низку інших нововведень.
С. Тігіпко повідомив також, що передбачено й запровадження низки змін у сфері міжнародної торгівлі. Нині, за його словами, працює спільна робоча група, до якої входять українські фахівці, фахівці Європейської бізнес-асоціації, Американської торгової палати, а також інших торгових структур. Її мета — вдосконалити вітчизняне законодавство, зокрема митне.
Водночас віце-прем’єр зауважив, що нині ліцензуванню підлягає 2268 видів робіт, і невдовзі до парламенту буде внесено низку законопроектів, які передбачають скасування ліцензування близько 1700 видів робіт.
За словами голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталії Королевської, за 19 років незалежності в бізнесу з’явилося правило: любити владу, дружити з нею, прилаштовуватися і... ненавидіти в душі. Для того, щоб змінити ситуацію, зазначила вона, ухвалення одного, двох, п’яти законопроектів недостатньо. «У нас починають то ніс відривати, то вуха. Але ніхто чітко не презентує кінцевий результат реформи. Чиновники мають розуміти: без сильного бізнесу не буде сильної економіки», — вважає вона. Водночас депутат закликала підприємців підтримати владу. Адже вона сама себе не витягне з багнюки, як барон Мюнхгаузен.
У свою чергу генеральний директор ТОВ «Укрзернопром-агро» Євген Ленг переконаний, що систему, яка дісталася нам у спадок від Радянського Союзу, неможливо реформувати. Її можна лише демонтувати. І навіть є успішні приклади. Це, зокрема, Грузія. Там, за словами Є. Ленга, ліквідували санепідемстанцію, комітет з енергозбереження тощо. «Грузія — найкорумпованіша радянська республіка — за п’ять років змогла викорінити корупцію на побутовому рівні. І сьогодні посідає сьоме місце у світі стосовно свободи у підприємницькій діяльності. Значить, це можна зробити, але для цього потрібні бажання і політична воля», — наголосив він.
Казав підприємець і про податок на додану вартість. За його словами, ПДВ у корумпованій країні, якою, за міжнародними оцінками, є Україна, просто не працює. Відтак його необхідно скасувати, а натомість ввести податок на роздрібну торгівлю у розмірі 5—7 відсотків. «Тоді і бюджет отримає великі гроші, і тіньова система економіки буде ліквідована».
У тому, що бюрократичну систему, яка нищить країну, потрібно демонтувати, переконана й народний депутат Ксенія Ляпіна («НУ—НС»). «Це потрібно зробити, щоб у країні відбулися бодай якісь позитивні зрушення, — вважає вона. — Як це зробити? Необхідні наші спільні дії та спільна платформа. Бо цей демонтаж, безперечно, потребує суспільного розуміння».
Говорили представники бізнесу і про недоліки проекту Податкового кодексу. Він, за їхніми словами, знищить підприємництво.
Утім, на думку голови правління, головного виконавчого директора «Укрсоцбанку» Бориса Тимонькіна, економічна конституція не червонець, щоб усім подобатися. Але він потрібен, бо всі потребують чітких правил.
А секретар Комітету з питань бюджету народний депутат Алла Александровська (КПУ) так і не побачила конструктивної розмови представників бізнесу. Хоча й розраховувала на це. На її думку, до участі в парламентських слуханнях потрібно було запросити й представників великого бізнесу, який дає левову частку доходів у бюджет.
Депутат вважає, що ставити питання лише про зниження податкового навантаження не зовсім правильно. «Люди бізнесу хочуть лише одного: щоб із них брали менше податків. А хто утримуватиме освіту та охорону здоров’я?» — зауважила вона.
За підсумками парламентських слухань буде підготовлено рекомендації, які знайдуть своє відображення в постановах Кабінету Міністрів та законодавчих актах. Принаймні учасники слухань сподіваються, що влада їх почує і стане для них надійним партнером у будівництві економічно незалежної держави.
