Шляхи реалізації законодавчих ініціатив щодо запобігання та протидії корупції обговорювали на вчорашньому «круглому столі», який організував профільний комітет Верховної Ради, народні депутати, урядовці, представники міжнародних та громадських організацій, посол США в нашій країні Джон Теффт.
Нині, за словами голови Комітету з питань боротьби із організованою злочинністю і корупцією Геннадія Москаля, українські правоохоронці, які ловлять порушників за «волохату руку», мають серйозні проблеми із застарілою законодавчою базою. Адже доводиться спиратися на закон, ухвалений ще 1995 року. З того часу корупція еволюціонувала, а борці за порядок змушені тупцювати на місці. Бо якого хабарника налякає штраф у розмірі чотирьох сотень гривень? Нині правоохоронці не потребують створення спеціальних підрозділів, особливого технічного оснащення чи дорогої зброї, щоб ефективно боротися із нечистими на руку ділками. Для цього достатньо ухвалити сучасну нормативну базу, наголосив Г. Москаль під час зібрання. Він звернув увагу на те, що, незважаючи на заяви Президента про намір дати жорстку відсіч українській корупції, поки що Міністерство юстиції своїх пропозицій в парламент не вносить. Також до січня призупинено дію ухваленого в Верховній Раді конституційною більшістю антикорупційного пакету законів.
На інший аспект проблеми звернув увагу народний депутат, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення антикорупційної політики та контролю за дотриманням прав громадян Олександр Рябека. Доки українці роблять кволі спроби боротьби з корупцією, страждає репутація нашої країни в очах світової спільноти. Так, наші громадяни не можуть вільно пересуватися Європою, хабарництво відлякує більшість інвесторів, маємо певні заборони в торгівлі тощо. Тож від корупції суттєво страждає наша економіка, наголосив парламентарій.
За словами директора урядового бюро з питань антикорупційної політики Руслана Рябошапки, проведені цим відомством дослідження свідчать: лише третина наших співвітчизників готові скаржитися у відповідні органи на те, що від них вимагають хабара. Решта ж у той чи інший спосіб коли-небудь вчиняла дії, які можна назвати корупційними. Водночас, оцінюючи це явище, громадяни дотримуються системи подвійних стандартів: різко засуджуючи корупцію, як явище взагалі, виправдовують її, якщо йдеться про вирішення в нечесний спосіб власних проблем. Доки ситуація не зміниться, будь-які дії влади залишаться безсилими, підкреслив урядовець.
А за інформацією заступника міністра юстиції Андрія Богдана, уряд уже зробив перші кроки для викоренення хабарництва у верхівках влади. Для цього в більшості міністерств та облдержадміністрацій сформовано внутрішні підрозділи для боротьби з корупцією. Також Кабмін робить акцент на освітніх заходах, які мали б у вузах та школах інформувати молодь про негативний вплив цього явища.
Готовність підтримати Україну в будь-яких кроках до посилення верховенства права висловив посол США в нашій країні Джон Теффт.
Учасники «круглого столу» назвали зібрання своєрідною підготовкою до звіту України в ГРЕКО (групи держав Ради Європи проти корупції), який має відбутися 30 листопада.
