Без вікон, без дверей повна хата нітратів... Стара, як світ, дитяча загадка несподівано отримала новий зміст, жартує 28-річний киянин Дмитро. Нещодавно він придбав у супермаркеті кавун, але скуштувати його так і не наважився. «Кавун я залишив на столі — збирався розрізати його пізніше, — розповідає він. — Та наступного дня ягода луснула, до того ж без сторонньої допомоги. З кавуна пішла смердюча рожева піна».
Разом із «смугастим сюрпризом» Дмитро пішов до магазину. Продавці без зайвих суперечок погодилися повернути йому гроші за неякісний продукт.
— Я звернув увагу на термін придатності кавуна, — згадує Дмитро. — Наліпка на ягоді повідомляла: кавун запаковано 31 серпня, а вжити його треба до 3 вересня. Невже термін придатності кавунів — три доби?
По коментарі «Споживач» звернувся до фахівців. «Згідно із ДСТУ-3805 (1998 року), гарантійний термін зберігання кавунів — не більш як три доби з дня приймання продукції», — підтвердив заступник начальника науково-дослідного Центру випробувань продукції Державного підприємства «Укрметртестстандарт» Віктор Волошинець.
Тобто принаймні наліпка на кавуні в магазині була виконана бездоганно. Але чому з «бездоганної» ягоди пішла піна?
— Швидше за все, в ній була непомітна тріщина, через яку потрапили мікроорганізми. Тому кавун просто «забродив», — висунув свою версію завідувач лабораторії технології виробництва бахчових культур Інституту південного овочівництва і бахчівництва Володимир Книш.
Цього року, каже він, кавуни вродили щедро, і, попри примхи погоди, були досить смачні та якісні. Тож любителі «великих смугастих ягід» можуть не хвилюватися за своє здоров’я — принаймні якщо купуватимуть їх у магазинах чи на легальних ринках. Та чи так це насправді?
— Хто у нас контролює якість кавунів? — з таким запитанням я звернулася до фермера з Херсонщини Юрія Покотилова, який не перший рік вирощує баштанні.
— Серйозно — ніхто, — почула відверту відповідь.
Щоб збільшити врожайність, аграрії щедро і практично неконтрольовано підживлюють рослини селітрою та іншими добривами, розповідає він. Кавун майже на 87 відсотків складається з води, тому всотує із ґрунту майже все, що йому «пропонують». Залишки цієї «хімії» разом із вітамінами споживаємо й ми. До того ж надлишком шкідливих речовин, як з’ясувалося, «грішать» не тільки ранні кавуни!
— Гадаю, куплена Дмитром ягода була перенасичена нітратами, — каже Юрій Покотилов. — Адже надлишок цих речовин сприяє швидкому псуванню продукту.
Про надмірну кількість нітратів можуть розповісти й товсті білі прожилки всередині кавуна, кажуть експерти. Відріжте трохи м’якоті та киньте у склянку з водою. Якщо кавун віддасть рідині свій колір — значить, у ньому забагато «хімії». Якщо ж вода просто помутнішає — ягода «чиста». До речі, більшість нітратів накопичується ближче до шкірки, тому дітям краще давати серцевину кавуна.
Та як «неозброєним оком» відрізнити якісну і, головне, безпечну для здоров’я ягоду? Рекомендації фахівців інколи суперечать одна одній. Особисто я переконана: максимум, на що здатен пересічний покупець, — це навчитися відрізняти стиглий кавун від зеленого.
Особливо вражають суперечки знавців щодо того, який вигляд мусить мати кавунячий хвостик. Одні радять шукати «суху» плодоніжку — як доказ того, що кавун достиг. Інші віддають перевагу «трохи підсушеним, жовтуватим» хвостикам. А треті взагалі цей метод ставлять під сумнів.
Юрій Покотилов радить брати кавуни із зеленими хвостиками: це ознака того, що плоди зірвали нещодавно і вони свіжі. «Якщо хвостик сухий, значить, кавун перезрів ще на баштані, — розповідає Юрій Олександрович. — Варто обирати ягоду з яскравими, контрастними смужками. Зовні кавун має бути блискучий, ніби вкритий воском. Якщо шкірку такого кавуна проштрикнути ножем, він апетитно лусне навпіл. А м’якоть має бути така, немов вона вкрита росою або кристаликами цукру.
Звертайте увагу і на колір. Якщо м’якоть бліда, а не яскраво-рожева, значить, ягоду зірвали недозрілою або в ній забагато нітратів. На око визначити їх уміст практично неможливо. Тому, купуючи кавун на базарі, варто запитати в продавця відповідну довідку з місцевої санветлабораторії. Крім того, до неї можна звернутись особисто — за кілька гривень санлікарі із задоволенням протестують придбаний вами продукт. Якщо нітрати в кавуні зашкалюють (допустима норма — 60 міліграмів на кілограм), ви зможете без проблем повернути його продавцеві.
Крім того, у будь-якого реалізатора баштанних обов’язково мають бути три документи: посвідчення якості товару, сертифікат на партію фруктів та дозвіл на торгівлю.
Кавунознавці кажуть...
Завдяки своїй соковитій м’якоті кавун має сечогінну властивість, його рекомендують їсти при набряках, серцево-судинних захворюваннях і хворобах суглобів. М’якоть кавуна містить природні цукри, які добре засвоюються (більше — фруктози та глюкози, менше — сахарози). Також у цій ягоді містяться вітаміни B1, B2, З, РР, фолієва кислота, каротин, пектинові полісахариди, клітковина і мікроелементи: калій, магній, залізо, натрій, кальцій, фосфор та інші. Багатий асортимент поживних речовин позитивно впливає на серцево-судинну систему, залози внутрішньої секреції, сприяє кровотворенню та підвищенню активності корисної кишкової мікрофлори. Підвищений уміст легкозасвоюваних цукрів робить цей плід корисним для хворих на цукровий діабет, а велика кількість клітковини сприятливо позначається на травленні, прискорює виведення холестерину.
Фото Дмитра МУСІЄНКА.
