Тимчасовій слідчій комісії, яка опрацьовує рішення арбітражного інституту торгової палати Стокгольма і розслідує факти корупційної діяльності ЗАТ «РосУкрЕнерго» та причетності до цього посадових осіб державної влади, а також обставини арешту колишнього голови Державної митної служби Анатолія Макаренка, знадобиться ще два місяці роботи.
Такого висновку народні депутати дійшли вчора під час засідання ТСК. Саме тому, за словами голови цієї комісії Романа Зварича, у п’ятницю, 24 вересня, у парламенті зможуть оприлюднити лише попередній звіт комісії.
Він складатиметься із декількох блоків. У першій частині міститиметься перелік звернень, які ТСК скеровувало у різні органи державної влади для з’ясування деталей справи. Усього їх назбиралось 35. Інша — інформуватиме, які матеріали комісія отримувала у відповідь. Таких документів нараховується більше восьми десятків. Третій блок — у безоціночній формі повідомлятиме, які свідки викликалися на зібрання слідчої комісії. Так, народні депутати у липні змогли заслухати колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко та адвоката Анатолія Макаренка Юрія Сухова. А у вересні на запитання парламентаріїв відповідав міністр палива та енергетики Юрій Бойко. Водночас голова СБУ Валерій Хорошковський, незважаючи на запрошення прийти, на засідання ТСК не з’явився. І навіть не пояснив причини. А міністр юстиції Олександр Лавринович у письмовій формі відмовився свідчити для членів ТСК.
Увесь цей об’єм робіт дає підстави робити висновки, що ТСК свого часу не байдикувала, а активно намагалася знайти істину у цій проблемній справі. Таке переконання висловив Роман Зварич. Однак, наголосив він, існують певні обставини, які пригальмовують цей процес.
Занепокоєння членів комісії викликає так зване третє подання, в якому за невизчачених обставин зникло будь-яке згадування про «Газпром» у тяжбі між НАК «Нафтогаз» та «РосУкрЕнерго». Відтак у розгляді справи у Стокгольмі стало неможливим заслухати будь-які свідчення російської сторони. Це, у свою чергу, істотно послабило правову позицію НАКу, наголосив Роман Зварич. Інше спірне питання стосується «шостого подання», тексту якого немає у матеріалах, наданих ТСК. Але яке мало би існувати з огляду на поширену версію перекладу рішення Стокгольмського арбітражу. Саме в цьому поданні НАК «Нафтогаз» змінив свої позиції так, що фактично погодився із позивачем. І спір втратив свою актуальність. На переконання голови тимчасової слідчої комісії Романа Зварича, ці обставини свідчать про певний тиск у цій справі з боку російської сторони на українську.
У своєму попередньому звіті народні депутати проситимуть у Президента посприяти тому, щоб ТСК надали матеріали слідства, які не становлять державну таємницю. Щоправда, існують і певні «але». Під попереднім звітом, поки що зголосилися підписатися лише п’ять членів ТСК із 11. Решта на засідання просто не прийшли. Якщо шостого підпису до п’ятниці не знайдеться, звіт оголосити з трибуни парламенту не зможуть. І тоді про продовження терміну не може бути й мови.
