Відбувся ХХ Міжнародний дитячий молодіжний фестиваль аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві джерела», завершальні заходи якого тривали 2 — 10 вересня в с. Штормовому Сакського району Крим. У культурно-мистецькому житті України це промовиста подія, що зібрала юних митців та представників професійних студій для обміну досвідом, творчого спілкування, ознайомлення з кращими зразками сучасного мистецтва. Відбулися зустрічі молоді та дітей з визначними діячами української культури, майстер-класи, перегляди фільмів-переможців — учасників фестивалю. Демонструвалися фотографії, теле- і радіопередачі. За створення кращих робіт представники дитячих та молодіжних студій, професійних колективів відзначені званнями лауреатів та дипломатів і нагороджені дипломами фестивалю. Юнь — надія країни — виявила різнобічну обдарованість і талановитість.
Але головний переможець — сам фестиваль як ровесник незалежної України, що становився і розвивався разом з усією державою і нині слугує чинником культурно-суспільного життя. Його засновники — Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство освіти і науки України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерство культури і туризму України, Національна спілка кінематографістів України, Національна спілка фотохудожників України, Асоціація діячів кіноосвіти і медіапедагогіки України.
На завершальних заходах фестивалю в селищі Штормовому побувала рекордна кількість учасників — 177 чоловік (удвічі більше, ніж минулого року). У чотирьох конкурсах на завершальному етапі фестивалю було розглянуто 723 роботи, представлені 143 творчими колективами, гуртками, студіями і телерадіокомпаніями, а також 27 окремими авторами. Кіно- і телефільми оцінювалися у номінаціях: документально-публіцистичний, науково-популярний, ігровий, анімаційний, позажанровий (з елементами різних жанрів), кліп. Телепередачі та радіопередачі —- у номінаціях: інформаційна, документально-публіцистична, культурно-мистецька, науково-просвітницька, розважальна, музична (кліп). Фотороботи — у номінаціях: портрет, пейзаж, жанрове фото, натюрморт, експериментальне фото. З повним переліком переможців за всі роки можна ознайомитися на сайті Національної ради або на сайті фестивалю (www. kd. org. ua).
«Кришталеві джерела» і далі продовжуватимуть збирати молоді таланти, що згодом прийдуть у творчі колективи фото-, телерадіокомпаній і кіностудій. Яке головне призначення фестивалю і як він його виконує? Про це розмовляємо з головою оргкомітету фестивалю, народним депутатом України в парламенті 2, 3 і 4 скликань Віталієм ШЕВЧЕНКОМ.
— Призначення фестивалю двояке: по-перше підготовка молодих кадрів для телерадіожурналістики, кіно, фотомистецтва, оскільки він охоплює дітей і молодь, а також студентів і дорослих професіоналів, які творять для молоді. Друге завдання серйозніше: підготувати не лише кадри, а й нових людей для української журналістики і культури, які по-новому мислять і йдуть далі за своїх попередників. Ці нові люди повинні принести нове бачення в телерадіожурналістику та інші аудіовізуальні мистецтва. Це найбільший в Україні фестиваль такого профілю. За 19 років свого існування він вижив і продовжує діяти, на відміну від багатьох інших, що започатковувалися, але з якихось причин зникали. А взагалі нині в Україні проводиться кілька аналогічних, хай і менших, фестивалів для дітей та молоді. Про них мало хто дбає, держава ними не опікується, не вкладає у них гроші й зусилля. Так не має бути.
«Кришталевим джерелам» вдалося вижити, він став найбільшим фестивалем, не кажучи вже про те, що він має найдовшу історію, що в часі збігається з історією Української держави. Перший фестиваль «Кришталеві джерела» відбувався в серпні 1991 року в місті Кролевці на Сумщині, на нього були запрошені діти з інших областей. Саме в ті дні у Москві стався путч, і батьки дуже потерпали за своїх дітей. А втішні повідомлення про кінець путчу збіглися з підбиттям підсумків фестивалю. Тоді, в атмосфері всезагального піднесення, висловлювалися побажання зробити фестиваль постійним.
Так воно й сталося. Фестиваль кілька років проводився в Сумах, але за своїм масштабом вийшов за межі обласного заходу. Щоправда, не від доброго життя: сумчанам не вистачало коштів самим його організувати. Був трирічний період, коли він фактично зривався і проводився там, де була можливість його провести. Одного разу «Кришталеві джерела» проводили в Києві на Куренівці, у приміщенні колишньої станції юних натуралістів. Мерзли руки, коли підбивали підсумки конкурсів, члени журі сиділи в кожухах. Іншого разу врятувало Закарпаття, запросивши до себе — хоч це й неблизько, але іншого виходу не було. Траплялися й інші непрості ситуації.
«Кришталеві джерела» — не сезонні щорічні заходи, адже конкурсний відбір триває протягом усього року. Нині в рамках фестивалю проводяться чотири конкурсних відбори. Сьогодні ми завершили двадцятий фестиваль за ці дев’ятнадцять років. За моєї участі одного разу він проводився в Євпаторії, потім перемістився до селища Штормового, побував в Алушті і знову повернувся до Штормового. Започаткований як Український відкритий фестиваль дитячого та юнацького кіно, вже наступного, 1992-го, року він пройшов як конкурс юних кіномитців, у 1995-му отримав назву відкритого фестивалю дитячого, юнацького та молодіжного кіно та телебачення, а 2007-го став Міжнародним дитячим, молодіжним фестивалем аудіовізуальних мистецтв.
— У фестивалю чимало співзасновників. А хто відіграє провідну роль?
— Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Вона долучилася до складу організаторів 1997 року і взяла на себе координуючі функції. Тоді було створено два журі, які оцінювали подані на фестиваль кіно-, телефільми та телепрограми. 2002 року конкурсні кіно-, теле-, радіо- та фотороботи почали оцінювати вже чотири професійні журі. Якщо міністерства та інші організатори в минулі роки приєднувалися до проведення чергового фестивалю вже на останньому етапі в формі фінансування в обсязі 20—40 тисяч гривень — і цього, до речі, тоді вистачало — то Національна рада працювала і працює постійно. Її координуючі функції полягають у тому, що працівники цієї установи оголошують конкурси, збирають роботи, залучають фахівців, виїжджають до місця проведення фестивалю, тобто організовують і контролюють весь підготовчий процес. Виконавча дирекція фестивалю складається з працівників апарату Національної ради, а інформаційно обслуговує заходи фестивалю її прес-служба.
— А інші засновники?
— Якщо раніше міністерства принаймні давали якісь гроші, то минулого року вже не дали. Щоправда, дещицю Міносвіти дало на призи, а Державна служба кінематографії виділила 10 тисяч гривень цільових коштів на друковану продукцію. Тоді як мінімальний кошторис «усушеного» фестивалю — 120 тис. грн., а повноцінного — понад 150. Ситуацію врятували спонсори. Найбільші спонсори фестивалю — торгові марки «Живчик» і «Прозора» від фірми «Оболонь», телеоператор «Воля». Посильну допомогу надали також Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка і Сакська районна рада Автономної Республіки Крим. Кілька телерадіокомпаній зробили внески у розмірі 1—3 тис. грн. Оргкомітет вимушений був шукати різноманітні форми залучення грошей. Альбом про фестиваль з сотнею цікавих фотографій і повною інформацією про всіх переможців за всі роки надіслали щонайменше половині депутатського корпусу Верховної Ради України (депутатам, які працюють або працювали у відповідних комітетах чи є фахівцями у цій сфері), високопосадовцям, бізнесменам. Заснували разову стипендію в розмірі однієї тисячі гривень: ця сума дає змогу утримувати одну дитину на заключному етапі фестивалю протягом 7—8 днів.
— Спрацьовує?
— Важко. Але ми раді кожному відгуку. Ось щойно переказав особисті кошти народний депутат Михайло Косів...
— Як сприймаються «Кришталеві джерела» у Криму загалом і, зокрема, в Штормовому?
— Штормове — у Західному Криму, де сонце сідає у море і де пологий пісковий берег, тобто за всіма ознаками відповідає світовим стандартам курортної місцевості. «Джерелятам» тут сподобалося відразу. А мешканці селища і курортники спершу були байдужі до фестивалю. Але їхнє ставлення до «Кришталевих джерел» почало швидко змінюватися. Зараз фестиваль уже став предметом гордості місцевих жителів: вони не тільки цікавляться програмою заходів і приходять дивитися на виступи, а й самі беруть участь у корисних і цікавих справах. Наприклад, в екологічній акції очищення морського берега від сміття й пластикових пляшок. Те, що комунальна база «Штормове» Сакської районної ради запропонувала фестивалю свої послуги, означає, що тією чи іншої мірою державні структури цього району виявлятимуть до нього інтерес, адже це їхня база відпочинку.
Так у нас з’явилися друзі на півострові, небайдужі до нашої справи. Це передовсім Андрій Стефанович, заступник голови Сакської районної ради, він уже кілька років входить до складу Оргкомітету фестивалю. Інші посадовці також виявляють до нього інтерес — зокрема, голова райради, селищний голова Штормового, адміністрація місцевої школи, директор Будинку культури... Їм хочеться, щоб фестиваль не шукав собі іншого пристановища, а дістав тут постійну приписку. Поруч, до речі, село Попівка, що територіально входить до складу Штормівської селищної ради, де проводиться повсюдно відомий «Казантип». Це місце своєрідного молодіжного паломництва з усього світу, яке приносить валюту і дає можливість розвиватися кримським селам. Місцеві керівники зрозуміли, що «Кришталеві джерела» мають стати популярнішими за стихійні «тусовки», що фестиваль потрібний району, всьому Криму. Тож тут уже думають про створення певних умов для «Кришталевих джерел» — про постійний офіс чи про павільйон для проведення зйомок і майстер-класів.
— Але про системний підхід не йдеться?
— Держава ще відсторонена від цієї справи державної ваги. Хоч саме вона повинна турбуватися про свої «Кришталеві джерела». За порівняно невеликі гроші (бо ми навчилися в усьому бути ощадними) вдається зробити багато корисного для здібних дітей. Тому спираємося на ентузіастів. Цього разу до нас приїжджала Ганна Чубач і пробула кілька днів, провела авторський вечір у Штормівському будинку культури. Знана поетеса закликала зі сцени і зробила запис у книзі відгуків фестивалю: «Кришталево-джерельний світ усім серцем любіть! На духовне збагачення рідного народу!» Цьогорічними членами журі стали Світлана Короненко і лауреат міжнародних премій фотограф Василь Пилип’юк. Авторські вечори провели в Штормовому артист кіно Олексій Колесник, письменник Василь Довжик. А народний депутат України, керівник парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко провів майстер-клас про стандарти журналістської праці.
Фестиваль став невід’ємною складовою культурно-мистецького життя Криму. У Штормівській школі створили кіностудію «Індиго», вона діє кілька років і вже двічі взяла участь у фестивалі. Кілька шкільних художніх колективів спеціально готуються виступити кожного вересня перед учасниками чергових «Кришталевих джерел». А цього року на базі школи учасники фестивалю спільно з учнями провели перший у Криму шкільний фестиваль народностей, які проживають на півострові, — «У колі дружби». Це серйозно, захід був масштабний і привернув увагу місцевих ЗМІ. Окрім цього, з Євпаторії та Саків сюди постійно приїжджають колективи, беруть участь у фестивальних заходах, і все більше — у конкурсах. Євпаторія взагалі має цілу школу творчості для дітей — телерадіокомпанію «Моріон» і дитячу студію «Перший крок», які знімають кіно, у прямому ефірі ведуть телепередачі. Вони багаторазові лауреати «Кришталевих джерел». Цього року участь кримських колективів у «Кришталевих джерелах» різко зросла. Переможцями стали державна телерадіокомпанія «Крим», юнацька студія «Муза-Х» Малої академії наук учнівської молоді Криму «Шукач» (телебачення, кіно, фото), добре виступила фотостудія «Вогник» із Ялти, двійко дітей кримських татар із Бахчисараю стали лауреатами з власним кінофільмом.
— Хто оцінює конкурсні роботи?
— Склад журі вже викристалізувався, він постійний. Фестиваль для більшості членів журі став часткою їхнього життя. Журі кіно- і телефільмів керує заслужений артист України Олексій Колесник. Пліч-о-пліч з ним багато років поспіль працюють Валентина Слободян — професор, фахівець у галузі кіно, телебачення, театру, Оксана Мусієнко — член-кореспондент Академії мистецтв України, завідувач кафедри кінознавства Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, інші авторитетні й шановані люди. Вони люблять і знають свою справу, і діти це відчувають, дітям з ними комфортно. Журі телепрограм очолює доцент з Київського інституту журналістики Юрій Єлісовенко, журі радіопередач — Людмила Опанасенко, один з керівників Київської ДРТРК. Роботою журі фотоконкурсу керує добре знаний у журналістських колах Юрій Пересунько.
Варто сказати, що фестиваль має своїх ветеранів, які разом із ним пройшли майже двадцятирічну дистанцію. До них належить, зокрема, Олена Зеленська — культпрацівник, режисер, колишня сумчанка, яка зараз мешкає в Києві. З року в рік вона є головним режисером фестивалю. Для мене це вже чотирнадцяті «Кришталеві джерела» і треті, на яких я очолюю Оргкомітет.
— Ви оптиміст?
— Щодо «Кришталевих джерел» — так. Причому оптиміст затятий. Цей фестиваль став професійною школою вже для тисяч дітей, які, ввійшовши в доросле життя, стали професійними кіномитцями, відомими теле- та радіожурналістами. Тепер приводять на фестиваль своїх дітей...
Вів інтерв’ю Олександр НЕЖИВИЙ.
