Сергій КРАВЦОВ: «Для підтримки садівничої галузі придумані добрі програми. Якби їх ще виконували...»

Учасників всеукраїнського науково-практичного семінару, організованого компанією «БАСФ» на базі Баштанського закритого акціонерного сільськогосподарського товариства (ЗАСТ) «Зоря Інгулу» , дуже цікавили нововведення одного з провідних українських садівничих господарств. От уже шістнадцять років «Зорю Інгулу» очолює досвідчений керівник, новатор, заслужений працівник сільського господарства Сергій Андрійович Кравцов.

Екскурсія садом була пізнавальною: гості на власні очі побачили спеціалізовану, удосконалену місцевими умільцями, садову техніку — трактори, дробарки, косарки, великі ставки-накопичувачі, яблуневі дерева, що гнуться під вагою плодів. У структурі 850-гектарного фруктового масиву переважають яблуні. Для поліпшення родючості ґрунту на 200 гектарах площ, що звільнилися після розкорчування, господарство засіває зернові й зернобобові культури.

Подивитися в «Зорі Інгулу» є на що: цього року врожай фруктів, за винятком персиків, видався гарний. На крапельному зрошенні молоді яблуні, які ледве увійшли у стадію плодоносіння, на окремих ділянках дали з гектара по 25—28 тонн вітамінного врожаю. Оптимальний вік дерев — п’ять років, тому від нового саду очікується врожай під сорок тонн із гектара.

Сергій Кравцов і його команда — люди відкриті й гостинні. Самі щиро діляться досвідом і до інших прислухаються. Досвідчений фахівець, головний агроном підприємства Костянтин Лукін, побувавши за кордоном, запозичив чимало нововведень в іноземних садівників. Впроваджується в «Зорі Інгулу» багато чого, але приживається далеко не все.

Відмінно зарекомендував себе «садовий паркет» із трісок у міжряддях (після дроблення обрізаних гілок): шар пружинистого органічного покриття плюс залуження травою зберігають вологу й дають змогу проводити роботи в саду практично в будь-яку пору року, навіть у сиру погоду.

Жвавий інтерес миколаївських садівників і гостей з інших областей викликали великі резервуари ставків-накопичувачів, побудованих просто неба за закордонною «плівковою» технологією. Такі ставки Кравцов побачив в Ізраїлі й «захворів» ідеєю. Купили ставкову плівку, знайшли в Україні проектантів, і через якийсь час у «Зорі Інгулу» з’явилися власні ставки-накопичувачі, не гірші від закордонних, — на двадцять і десять тисяч кубометрів води. Плівкові ємкості глибиною до чотирьох метрів справно служать господарству вже п’ятирічку і, як стверджують фахівці, прослужать ще два такі строки, а можливо, і довше.

— Це дуже зручна, проста й сучасна штука, котра не вимагає величезних витрат і складних гідротехнічних технологій, —стверджує Сергій Кравцов. — Вирили великий котлован приблизно 60 на 120 метрів, за півтора-два тижні склеїли особливим способом плівку, встелили нею резервуар — і ставок-накопичувач готовий. Залізобетонні плити за надійністю істотно поступаються плівковому покриттю: варто просісти землі, і герметичність ставка порушується.

Для подавання інгульської води в сад проведуть семикілометровий водовід. Недешевий захід додав господарству стабільності й упевненості: у південній зоні ризикованого землеробства без води гарні сади не виростити. Кожне дерево на крапельному зрошенні одержує дозовану порцію вологи чітко по лічильнику, установленому на насосній станції.

А ще в «Зорі Інгулу» є контрольна ділянка саду, над якою висить феромонна хмара, котра рятує дерева від плодожерки. Учені, які зуміли розшифрувати код запаху комах, винайшли феромонні пастки, що збивають з пантелику метеликів-самців. Експериментальна ділянка в «Зорі Інгулу» дала гарні результати. Непримітна пластмасова штучка, що кріпиться на гілках і шпалерах, викликала жвавий інтерес учасників семінару. «Це ж треба, і жодної хімії!»

Сьогодні, коли в усьому світі ведеться боротьба за екологічно чисту продукцію й садівники прагнуть максимально зменшити кількість хімічних обробок дерев, феромонні пастки без шкоди для врожаю можуть послужити добру службу в боротьбі проти садових шкідників.

У цю м’яку осінню пору прогулятися яблуневим садом, що вражає розкішшю врожаю, особливо приємно. Важко повірити, що тендітні деревця, навіть за допомогою шпалер і бамбукових підпірок, здатні впоратися з величезною вагою.

В «Зорі Інгулу» поступово викорчовують старезні дерева ще радянських часів: їхнє місце займають мініатюрні сучасні високоврожайні сади на крапельному зрошенні. Викорчовування старих масивів, а таких у господарстві 250 гектарів, — справа затратна й трудомістка. Баштанські садівники покладаються на власні сили й кошти, тому відновлення садів відбувається не так оперативно, як того б хотілося.

— В Україні прийняті хороші закони й розроблені чудові програми з розвитку вітчизняного садівництва, — каже Сергій Кравцов. — От тільки якби вони виконувалися...

Цього року підприємство «Зоря Інгулу» поряд з іншими садівничими господарствами області ще не одержало державну компенсацію за молоді насадження, хоча за законом така підтримка має бути. Крім того, нормативні тарифи на державну компенсацію не переглядалися кілька років: за цей час значно виросли в ціні пальне й саджанці, збільшилася мінімальна зарплата й т. д.

Нинішній рік закінчується, але про іншу обіцяну пільгу аграріям і садівникам у вигляді компенсації банківського відсотка за кредити держава також мовчить.

— Якби повернули обіцяне, тільки на банківських відсотках «Зоря Інгулу» заощадила б на рік до 400 тисяч гривень, — каже Сергій Кравцов. — Ці гроші можна було б направити на розвиток і посадку нових садів.

Сергію Кравцову, звичайно ж, хотілося б обновити й застаріле холодильне обладнання. Поміняти, як він каже, «кам’яний вік» на нові сучасні технології — промисловий фреоновий холодильник дев’яностих років ємністю три тисячі тонн на більш зручний і економічний цивілізований зразок. Але він розуміє: треба по своєму ліжку простягати ніжки. Тим більше, що кожна копійка в господарстві заощаджується для завершення будівництва консервного цеху з виробництва асептичного фруктового пюре.

Фахівці стверджують: якщо в день з’їдати по яблуку, не буде проблем зі здоров’ям. Але чому в Україні рідне вітчизняне яблуко коштує дорожче польського?

Відповідь проста: польський уряд системно й цілеспрямовано підтримує галузь, поклавши на свої плечі 70-процентну компенсацію місцевим садівникам придбання нових тракторів і холодильного устаткування.

Якщо врахувати, що в Україні на кожного жителя на рік припадає лише два десятки кілограмів вітчизняних фруктів і ягід за норми вісімдесят, проблема розвитку українського садівництва залишається відкритою й гострою.

Особливо зараз, коли картопля на ринку дорожча за яблука.

 

Миколаївська область.