Ні в кого не викликає сумніву, що реформи у медицині давно не тільки назріли, а й перезріли. Однак замість обдуманої і системної роботи у цьому напрямку роблять лише спроби перекроїти бюджет і сяк-так залатати фінансові дірки. Причому, як завжди, починають з сільських жителів.

Регіоналізація знизу

У Драбівській районній лікарні закрили пологове відділення. Втім, наказу, де б чорним по білому було написано, що його закривають, немає. Є розпорядження, датоване 6 квітня 2010 року й підписане головним лікарем райлікарні Сергієм Козловим. Відповідно до цього документа, породіль на планові пологи слід направляти до сусіднього району, у Золотоніське відділення. Крім ургентних, тобто невідкладних випадків. У січні цього року в Драбівському пологовому відділенні народилося 17 немовлят, у лютому — 12, в березні — 18, у квітні — 12, вже коли наказ почав діяти. У травні — лише четверо, тобто винятково ургентні випадки.

Головний акушер-гінеколог району Григорій Павлюк сприймає закриття відділення болісно, адже працює у ньому понад двадцять років. У 1988 році, коли він приїхав до селища міського типу Драбова, у районі проживало майже 50 тисяч жителів і народжувалося 700 дітей. Тепер — 34 тисячі й торік народилося 262 немовлят. Тому, на думку Григорія Миколайовича, саме з Драбова й починають в області оптимізувати медичну галузь. Золотоноша стане регіональним центром надання допомоги при народженні дитини, а Драбів — допоміжним підрозділом. Григорій Павлюк говорить з прикрістю про таку оптимізацію, адже відділення, вважає, працювало добре. І показники у них ліпші, ніж середньообласні, і допомогу надають кваліфіковано.

Взимку своє дванадцяте дитя тут народжувала Анжела Куля із села Демок. Пологи були складними через поперечне розміщення плоду. Однак багатодітну матір та її немовля місцеві медики врятували. Про ці надзвичайні пологи розповідало й показувало сюжет навіть обласне телебачення. Проте пологовий будинок назвали інший — Черкаський, а не Драбівський.

Згадку Григорія Павлюка про цей курйозний випадок акушерки пологового відділення доповнили своїми. Як у травні до ургентної породіллі терміново викликали двох лікарів-акушерів із Черкас. Однак оперував її Павлюк, і все обійшлося благополучно.

Чому ж все-таки закрили пологове відділення у Драбові? Через відсутність необхідної кількості лікарів, твердять в області. Григорій Павлюк у відділенні залишився один, а потрібно щонайменше троє медичних фахівців.

Одна лікар-акушер, придбавши житло, цього року виїхала до Черкас, друга — вступила до аспірантури. Ще одна з їхнього райцентру їздить на роботу в Золотоношу. Проте є драбівський акушер-гінеколог, яка після декретної відпустки вийде на роботу. Зараз проходить інтернатуру молодий спеціаліст, котрого не лякає драбівська глибинка. Тобто, якби мобілізувати зусилля, пошукати вихід, то, можливо, й не довелося б відділення закривати.

Депутати згоди не давали

Голова Драбівської районної ради Петро Зубко дивується й обурюється водночас:

— На закриття пологового відділення депутати згоди не давали. Ще торік виступили проти, а цього року питання на сесії навіть не розглядали. Головний лікар на цій посаді працює всього трохи більше року, з квітня 2009-го. Він запевняв, що до закриття пологового відділення, як і хірургічного, не дійде. Чого доброго, дозакриваємося до того, що районну лікарню перетворимо на амбулаторію! З районного бюджету виділили їм 14 мільйонів гривень, тому нехай працюють, надають людям необхідну допомогу!

Сергій Козлов своє розпорядження закрити пологове відділення прокоментував так. Проблема з кадрами виникла не сьогодні. Для молодих лікарів потрібне житло, і про це влада мусить потурбуватися. Розповів, що в Драбівській лікарні 101 лікарська посада, на яких працюють 68 лікарів. З них 30 — пенсіонери. Вік 20 наближається до пенсійного. Висловив думку про те, що треба запровадити нову структуру: районні відділи охорони здоров’я, щоб райрада стала замовником послуг лікарні як некомерційної структури. Здороввідділ укладатиме договір з надання послуг, а потім, у разі потреби, висуватиме претензії до того, хто їх надає.

Ще Сергій Михайлович висловив упевненість у тому, що регіональний центр з надання планової пологової допомоги таки буде в Золотоноші. А поки що для Драбівської райлікарні шукають не тільки акушерів-гінекологів, а й неонатолога та педіатра — для надання невідкладної допомоги.

Однак нині, коли здоров’я більшості породіль залишає бажати кращого, як можна відрізнити планові пологи від ургентних? На це запитання ніхто не відповів. Хоч тут немає жодного теоретизування. Ось свіжий, житейський сюжет, про який розповіли нам у тій же Драбівській лікарні.

До нововведень ще не готові

У Золотоніській райлікарні познайомилися з чотирма драбівськими породіллями. Двоє охоче розповіли про себе. Молоденька Галя Терещак з села Бойківщина народила тут сина. Це перша у них з чоловіком дитина. До лікарні добиралася дизель-поїздом у супроводі рідних. Трохи старша, Люда Федоренко, із хутора Петровського. У неї теж хлопчик. Це вже третя дитина у сім’ї. Приїхала найнятою машиною. Довелося витратитися, адже від хутора до Золотоноші понад 80 кілометрів. Тому й чоловік з сином провідували лише раз. Жінки висловлювали лікарям і всьому медперсоналу вдячність за турботу. Але в один голос стверджували, що народжували б у Драбові, якби там не закрили відділення. Туди ближче, та й місцевий лікар їм знайомий, і вони йому довіряють. А тут, у Золотоноші, буває, й місць для всіх не вистачає, доводиться породіллям перебиватися у коридорі на кушетках...

Тільки цифри

У 2009 році на Черкащині народилося 12 594 немовлят. Це на 128 більше, ніж у 2008 році.

Завідувач гінекологічно-пологового відділення Золотоніської райлікарні Юрій Солошенко однозначно сказав, що до створення на їх базі регіонального центру з надання допомоги породіллям кількох районів колектив ще не готовий. Хоч уже роками в них народжують жінки з ближніх сіл драбівської сторони, але повністю взяти на себе обов’язки за весь сусідній район золотоніські медпрацівники не можуть. Потрібна сильніша матеріально-технічна та медична бази, більше медперсоналу. Нині у відділенні з 11 лікарів четверо — пенсіонери, а «старійшині» Олександру Баглаю — 69 років. Для створення центру потрібне належне фінансування.

Прояснив ситуацію й головний лікар Золотоніської районної лікарні Володимир Нечипоренко:

— Із головного управління охорони здоров’я нас документально зобов’язали приймати жительок Драбівського і Чорнобаївського районів. Ми направили свого листа стосовно виділення потрібних для цього коштів. Бо наші ресурси обмежені — і матеріальні, і фінансові, і кадрові. Тим паче що незабаром можливості ще обмежаться. Розпочнеться щорічний поточний ремонт відділення, на який виділено бюджетні кошти, і їх треба освоїти.

Такої самої думки й колеги Юрія Солошенка з інших районних лікарень області. Усі погоджуються з тим, що реформи потрібні. Але перш ніж укрупнювати пологові відділення, варто подбати про їх переоснащення, про підбір кадрів. А що робити з дорогами, котрі з’єднують села з райцентрами? По них можна лише вести бойові дії, а не породіль возити. Зайве говорити про автомобільний парк райлікарень. Він зношений і застарілий. А про спеціалізовані машини для надання першої допомоги під час пологів можна лише мріяти.

Ідея створення регіональних центрів, очевидно, прогресивна та сучасна. Але, втілюючи її в життя, говорили наші співрозмовники, не можна ставити воза поперед коня. При цьому ще й створюючи додаткові перешкоди майбутнім матерям, порушуючи їх право вибору. У багатьох селах області тільки-но почала зростати народжуваність. То чому замість того, аби підтримати цю обнадійливу тенденцію, половинчастими діями тільки гальмують її?

На знімку: Надія Науменко із селища Чорнобай з новонародженим сином Артемком.

Фото Валентини ГАВРИШКЕВИЧ.

Коментар заступника Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації Миколи Клімова:

— У нашій області працюють 23 пологові відділення. Деякі з них приймають протягом року менше 200 породіль. Тоді як у минулі десятиріччя допомогу при народженні дитини надавали 400—500 жінкам. Отже, утримувати відділення, де немає належного завантаження, очевидно, недоцільно. За цих обставин знижується кваліфікація лікаря. Та й медичне обладнання, котре при пологах відіграє надзвичайно важливу роль, у таких медзакладах застаріле. Оновити його немає фінансової можливості ні в області, ні в районі.

Тому наше управління звернулося до органів місцевого самоврядування з пропозицією про створення регіональних центрів щодо надання допомоги при народженні дитини. Так ми зможемо акумулювати кошти, оновити медичну базу. Зараз триває обговорення цієї пропозиції. Тільки після уважного вивчення всіх зауважень і побажань ухвалимо остаточне рішення.