Кілька років тому в Харцизьку вирішили відновити роботу молочної кухні. Але де взяти свіжу і якісну сировину? Міський голова зателефонував сусідам до Шахтарського району і попросив порадити господарство, яке могло би щодня постачати молоко для малюків. «Вам нечувано пощастило, — «порадували» новинами селяни. — На весь Шахтарський район залишилися аж... 22 корови. І всі вони — у господарстві імені 118 Полеглих Комунарів, розташованому саме поруч із Харцизьком. Телефонуйте мерщій!»
Ситуація — не анекдот, а чистісінька правда. За останні десять років кількість молочних кухонь у Донецькій області скоротилася із 64 до 15. З одного боку — далася взнаки відсутність сировини: вимоги до продукції, якою годують немовлят, дуже суворі, і їх витримає не кожна ферма. З другого боку — обладнання на молочних кухнях катастрофічно застаріло: деякі агрегати відпрацювали по три-чотири терміни служби. Наприклад, молочна кухня у Ворошилівському районі обласного центру використовує обладнання... 1945 року випуску.
«Ситуація складна, потребує невідкладних заходів, — заявляє голова обласної ради Андрій Шишацький. — Депутати прийняли рішення про надання цільової субвенції із обласного бюджету бюджетам міст і районів у розмірі 3 мільйони гривень для поліпшення матеріально-технічної бази молочних кухонь. Кошти спрямують насамперед до закладів, які найбільше потребують допомоги, — у Донецьку, Красноармійську, Дзержинську, Горлівці. Нашу ініціативу підтримали керівники низки міст і районів. Все це дасть можливість налагодити роботу молочних кухонь на найближчі п’ять—сім років, а на деяких збільшити виробництво вдвічі».
Зазвичай малюки першого року життя отримують пляшечку молока, одну-дві пляшечки кефіру та 50—100 грамів сиру на день. Продукція повинна бути свіжою та відповідати всім санітарним нормам. В області планують придбати термоавтомобілі для перевезення дитячого харчування та спорудити фабрику-молочну кухню, яка перероблятиме до 5 тонн молока на добу. Це приблизно 20 тисяч порцій продуктів.
Нове законодавство посилило вимоги до виробників дитячого харчування. Тепер таку продукцію можуть виробляти лише на спеціалізованих підприємствах або на окремих технологічних лініях, які повинні мати дозвіл на експлуатацію. Підприємства мають проводити державну реєстрацію продукції, використовувати для дитячого харчування продукти, які вирощені в спеціальних сировинних зонах. Цікаво, чи може вважатися такою зоною індустріально навантажена Донецька область? Андрій Шишацький каже, що нові норми посилять контроль за якістю виробленого дитячого харчування. Водночас керівник ради підкреслює, що до всіх виробників — і вітчизняних, і зарубіжних — мають застосовувати однакові вимоги: «Інакше можливі перекоси не на користь вітчизняного споживача. Лише 15 відсотків продуктів дитячого харчування на нашому ринку — від вітчизняного виробника, решту — 85 відсотків — везуть з-за кордону. При цьому імпортна продукція не зазнає такої ретельної перевірки, як вітчизняна. Як наслідок, якість залишає бажати кращого. Тому обласна рада цього року вперше порушила проблему, яка стосується кожної сім’ї і яку реально розв’язати на місцевому рівні, — про забезпечення дітей із перших років життя якісним молочним харчуванням».
Про випуск спеціального дитячого харчування давно мріють в управлінні громадського харчування і торгівлі Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча, до складу якого входить молокозавод. Він переробляє сировину із агроцехів комбінату, де організовано потужні молочно-доїльні комплекси. У липні цього року в Першотравневому районі став до ладу ще один такий комплекс: тепер якісної сировини стане більше. Імовірно, що саме на півдні області з’явиться перша лінія виробництва дитячого харчування.
Фото автора.