Але допомоги жінка не дочекалася: ніхто з району не прибув. Тоді пенсіонерка звернулася в РЕС удруге: «Допоможіть, спиляйте, нарешті, ці страшні дерева»! Цього разу головний електрик району з відповіддю не забарився: тополі, мовляв, від лінії електропередач за п’ять метрів і їй «не загрожують».
Зовсім втративши сон і спокій, бабуся наважилася написати лист голові Новобузької райдержадміністрації Вікторові Лагодієнку.
Відповідь прийшла як під копірку.
— В розпачі звернулася я за допомогою до районної «начальниці по пенсіонерах» Світлани Михайлівни Федунець, — говорить Лідія Миколаївна. — Чекаю від неї відповіді й думаю: залишилося тільки поплакатися голові Миколаївської облдержадміністрації Миколі Круглову, може, хоч його послухаються в районі. Пенсію одержую 796 гривень, господарства не тримаю, паю теж немає, тільки кури. Є город, але немає здоров’я: рука й нога після перелому погано слухаються. Немає в мене можливості платити по 300 гривень за кожне спиляне дерево. Приїдьте, самі переконаєтеся...
На одній із вулиць малолюдного села Березнегуватське Лідію Миколаївну ми побачили здалеку: в одній руці сокира, в другій — пилка. Жінка прибирала гілля.
— День у мене сьогодні такий — радісний. Учора ввечері, нарешті, спиляли дерева. Спасибі Світлані Михайлівні й голові сільради Валентині Василівні Пузі. Паркану, щоправда, дісталося, але це дрібниці. Головне, тепер хоч спати можна спокійно. А електрики... Вони тумблер виключили, а потім включили — от і вся їхня праця. Техніки, кажуть, у них немає відповідної, а без неї робота — небезпечна для життя...
Добре те, що добре закінчується: Лідія Миколаївна нарешті зітхнула з полегшенням — лихо минуло. Жінка вже й забула, скільки конвертів довелося списати, щоб її почули байдужі чиновники з такою шкідливою для здоров’я й «небезпечною для життя» роботою.
Березнегуватське
Миколаївської області.
Фото автора.
