Сергій СОБОЛЄВ, Блок Юлії Тимошенко:
— В Україні розгортається нова серйозна криза. Цього разу це криза не економічна, банківська чи фінансова, а цінова, яка насамперед б’є по звичайних громадянах і найменш захищених верствах населення. Сьогодні дедалі більше людей це гостро відчувають. Тарифи на комунальні послуги в цьому місяці громадяни сплачують на 50 відсотків більше, ціни на продукти харчування щодня зростають у середньому від трьох до п’яти відсотків. В окремих містах фактично натхненні центральними органами влади місцеві органи влади почали неконтрольовано піднімати ціни та тарифи на комунальні послуги. Ситуація в Україні дозволяє сказати, що це лише початок негативних тенденцій, пов’язаних із неконтрольованою емісією НБУ, на який тисне уряд. Яскравим прикладом є те, що вперше за останні роки лише за чотири місяці хазяйнування цієї влади кількість людей, які перебувають за межею бідності, збільшилася на 10 відсотків. Це офіційні дані ООН.
Відверто популістські заяви уряду про те, що піднімуть зарплати і пенсії, завершилися нічим: зарплати і пенсії реально заморожені. Ми пропонуємо чотири реальні виходи із ситуації у вигляді законодавчих ініціатив, а саме — негайний розгляд законопроектів щодо мораторію на підняття ціни на газ, на комунальні тарифи, накладання мораторію на всі законопроекти, які передбачають підвищення пенсійного віку для жінок. А також у проекті Податкового кодексу ввести п’ятирічні канікули для малого бізнесу.
Микола МАРТИНЕНКО, «Наша Україна — Народна самооборона»:
— Людей замість хліба намагаються штучно переключити на видовища. Із сесійної зали роблять студію політичного ток-шоу. Яскравий приклад — внесений деякими членами коаліції закон про мови. Неважко було передбачити передвиборне протистояння у суспільстві й парламенті. Російській мові сьогодні нічого не загрожує, очевидно, що надання їй статусу регіональної — це прямий шлях до скасування державного статусу української мови. На місцях уже почали «творчо» реалізовувати ще не прийнятий закон. Минулого тижня міськрада Севастополя народила «геніальну» ідею — спрямувати кошти, призначені на ремонт доріг, на дублювання дорожніх знаків російською мовою. Тому закликаю депутатів усіх фракцій відмовитися від спекуляцій на конфліктні теми і не вносити закони, які свідомо розколюють суспільство. Треба займатися економікою, підвищувати життєвий рівень людей. Для парламенту на перший план мають вийти саме економічні законопроекти, починаючи з Податкового кодексу, проекту держбюджету на 2011 рік. Попри всі обіцянки, урядовий проект Податкового кодексу депутати досі не отримали.
Юрій ЛИТВИН, Блок Литвина:
— Проблеми зайнятості населення притаманні всім територіям нашої держави. Реструктуризація колишніх колективних господарств спричинила втрату роботи для багатьох людей. В останні роки сільський ринок праці переживає не найкращі часи. Свідченням цього є скорочення обсягів виробництва і постійне зменшення кількості сільського населення. На зниження населення на селі впливає низка чинників — і найголовніше значення має зниження рівня народжуваності та підвищення рівня смертності в сільській місцевості. Специфіка сільськогосподарського виробництва спричинює низку особливостей, притаманних ринку праці — у результаті частина працівників-аграріїв залишаються без роботи, поповнюючи лави безробітних з однієї причини, це сезонність. Різниця між попитом і пропозицією на робочу силу в аграрній сфері характеризується нерівномірним розвитком. Не менш важливою особливістю аграрного ринку праці є міграційний рух. Основними причинами відпливу кадрів із села є негативні соціально-економічні чинники, незадовільні житлові й побутово-культурні умови, зниження привабливості й престижності сільської праці. Рівень сільського безробіття на порядок вищий, ніж офіційно зареєстрований загалом у державі. Врегулювання зайнятості сільського населення має здійснюватися у двох напрямах — через реформування політики доходів та системи їх оподаткування, шляхом впливу економічних важелів на активізацію ресурсних потенціалів сільської економіки.
Михайло ЧЕЧЕТОВ, Партія регіонів:
— Перший пленарний тиждень сьомої сесії Верховної Ради не залишив сумнівів у справжніх цілях опозиції. Свого часу її вожді мало не зруйнували країну, а зараз без найменшого сорому намагаються нав’язати необхідність свого повернення до влади. Та чи хоче цього народ? Поза сумнівом, ні. Завдання цивілізованої опозиції — показувати владі її прорахунки та пропонувати розумні альтернативи. Але доморослі опозиціонери бачать своє завдання лише в руйнуванні стабільності у країні. Гіркоту політичного провалу, що їм треба буде її пережити на місцевих виборах 31 жовтня, вони намагаються скрасити черговою порцією неправди й бруду. Опозиції сьогодні нема чого запропонувати для виведення країни із кризи. Адже мораторій на підвищення цін — це популізм, що заведе країну в прірву, створить дефіцит продуктів і чорний ринок. Оточення колишнього прем’єра цинічно замовчує, що підвищення тарифів сьогодні — це прямий результат хаосу, що вразив Україну в результаті перебування Юлії Тимошенко на посаді глави уряду. Ми не можемо дозволити хоч би якій групі осіб реалізувати сценарій дестабілізації в Україні. Парламентська коаліція «Стабільність та реформи» використовує всі наявні законні можливості, щоб повернути роботу парламенту в нормальне русло. Розхитувати наш загальний державний український корабель ми не дозволимо нікому. Ми маємо у своєму розпорядженні достатню кількість голосів для прийняття важливих для країни законів. Серед першочергових пріоритетів парламенту — розгляд Податкового кодексу й розробленого на основі нового Податкового кодексу проекту держбюджету.
Микола КРАВЧЕНКО, Комуністична партія:
— Почну із кредитних спілок. З одного боку, це одна з найбільш доступних форм споживчого кредитування, тому не дивно, що з півтора мільйона їхніх учасників основну масу становлять пенсіонери та інші малозахищені верстви населення. З другого боку, кредитні спілки в період правління Ющенка через безпринципних махінаторів перетворюються на фінансові піраміди, подібні до сумнозвісних трастів і лохотронів початку 90-х років. За даними Держкомпослуг, загальна кількість обдурених вкладників кридитних спілок обчислюється десятками тисяч, а сума безнадійних боргів з депозитів уже наближається до півтора мільярда гривень. Майже 200 кредитних спілок перебувають у критичному стані й потребують фінансового оздоровлення. Потрібна політична воля, дуже жорсткий державний контроль за діяльністю кридитних спілок. Махінатори й аферисти повинні притягуватися до кримінальної відповідальності. Із цією метою необхідно при формуванні держбюджету на 2011 рік передбачити не менше одного мільярда 800 мільярда гривень для реформування й повернення боргів членам кредитних спілок. Необхідно також внести зміни в закон про кредитні спілки.
Друге питання — поданий законопроект 6694 про ринковий нагляд і контроль за якістю продукції. Пропонований законопроект — чистої води афера, спрямована на дискредитацію Президента та коаліції. Фактично пропонується ліквідувати законодавчий і громадський контроль за якістю виробленої й завезеної до країни продукції. Звертаюся до Президента, дати вказівку відкликати цей законопроект.