Закон України
З метою приведення функціонування газотранспортної системи України у відповідність з узятими Україною зобов’язаннями в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, зокрема щодо вимог Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламенту 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу, Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законів України:
1. Частину другу статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 15, ст. 99; 1998 р., № 49, ст. 301; 2004 р.,
№ 50, ст. 539; 2006 р., № 8, ст. 89; 2009 р.,
№ 8, ст. 105; 2011 р., № 4, ст. 22, № 44,
ст. 458; 2013 р., № 7, ст. 65, № 41, ст. 550; 2014 р., № 20-21, ст. 717) доповнити абзацом двадцять четвертим такого змісту:
«Обмеження, встановлені цією статтею, не поширюються на передачу в оренду державного майна у складі магістральних газопроводів та підземних сховищ газу, що входять до Єдиної газотранспортної системи України, підприємству або підприємствам на строковій платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України та/або оператора підземного сховища газу. Зазначена передача майна в оренду може здійснюватися виключно з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства» на підставі договору і на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципів додержання економічної безпеки держави».
2. Статтю 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст.139; 2007 р., № 13, ст.135; 2012 р., № 29, ст. 345; 2013 р., № 8, ст. 67,
№ 41, ст. 551) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
«Дія частини шостої цієї статті не поширюється на передачу майна, що перебуває в державній власності, у складі магістральних мереж та підземних сховищ газу в управління та/або концесію чи оренду на строковій платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України. Зазначена передача майна здійснюється виключно з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства» на підставі договору і на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципів додержання економічної безпеки держави. Для здійснення функцій оператора підземного сховища газу на умовах, встановлених цією статтею, можуть передаватися лише підземні сховища газу (одне або декілька)».
У зв’язку з цим частини сьому - дев’яту вважати відповідно частинами восьмою - десятою.
3. У статті 44 Закону України «Про нафту і газ» (Відомості Верховної Ради України,
2001 р., № 50, ст. 262):
1) частину третю викласти в такій редакції:
«Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Єдиною газотранспортною системою України виконує оператор Єдиної газотранспортної системи України, який визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, а у передбачених законом випадках - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, за згодою Верховної Ради України»;
2) частину четверту виключити;
3) у частинах сьомій і дев’ятій слова «державне підприємство» в усіх відмінках замінити словами «оператор Єдиної газотранспортної системи України» у відповідному відмінку.
4. У частині першій статті 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 48, ст. 566; 2012 р., № 5, ст. 30; 2013 р.,
№ 22, ст. 214, № 41, ст. 551):
1) пункт 14 доповнити абзацами другим та третім такого змісту:
«Функції оператора Єдиної газотранспортної системи України закріплюються за суб’єктом господарювання, засновником та власником якого може бути виключно держава, у тому числі через Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», або (у разі створення спільного підприємства) держава, у тому числі через Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (володіння не менше 51 відсотком корпоративних прав), а також юридична особа (юридичні особи), що належить та контролюється резидентами держав - членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки чи Енергетичного Співтовариства і є оператором системи транспортування газу або членом Європейської мережі операторів системи транспортування газу, сертифікованим відповідно до вимог статті 10 Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу, статті 3 Регламенту 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу. Відповідно до рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі, функції оператора підземного сховища газу можуть бути відокремлені та покладені на окреме підприємство - оператора підземного сховища газу. Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує результати конкурсу та приймає остаточне рішення щодо визначення юридичної особи - нерезидента у суб’єкті господарювання, на якого покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи України. Умови конкурсу розробляються та затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для участі в конкурсі юридична особа - нерезидент розкриває структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі у цих юридичних особах. Зміни у структурі власності юридичної особи - нерезидента, що за результатами конкурсу була затверджена співзасновником суб’єкта господарювання, на якого покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи України, мають бути попередньо погоджені Кабінетом Міністрів України.
Засновник або власник юридичної особи - нерезидента, що є учасником суб’єкта господарювання, на якого покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи України, повинен мати не менш як п’ятирічний досвід управління газотранспортною системою на американському чи європейському ринку. За результатами кожного п’ятирічного строку роботи оператор Єдиної газотранспортної системи України, створений за участю юридичної особи - нерезидента, надає звіт Верховній Раді України»;
2) доповнити пунктом 141 такого змісту:
«141) оператор підземного сховища газу - газозберігаюче підприємство, на яке рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі, покладено функції із зберігання природного газу з метою забезпечення безперебійної та безаварійної експлуатації підземного сховища газу.
Засновником та власником суб’єкта господарювання, що створюється для виконання функцій оператора підземного сховища газу, може бути виключно держава самостійно або держава (володіння не менше 51 відсотком корпоративних прав) та юридична особа (юридичні особи), що належить та контролюється резидентами держав - членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки або Енергетичного Співтовариства. Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує результати конкурсу та приймає остаточне рішення щодо визначення юридичної особи - нерезидента у суб’єкті господарювання, на якого покладено функції оператора підземних сховищ газу. Умови конкурсу розробляються та затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для участі в конкурсі юридична особа - нерезидент розкриває структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі у цих юридичних особах. Зміни у структурі власності юридичної особи - нерезидента, що за результатами конкурсу була затверджена співзасновником суб’єкта господарювання, на якого покладено функції оператора підземних сховищ газу, мають бути попередньо погоджені Кабінетом Міністрів України. За результатами кожного п’ятирічного строку роботи оператор підземних сховищ газу, створений за участю юридичної особи - нерезидента, надає звіт Верховній Раді України».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України П. ПОРОШЕНКО.
м. Київ,
14 серпня 2014 року.
№ 1645-VІІ.