Ранкове засідання 21 вересня
Довкола парламенту було на диво тихо і спокійно — жодного мітингу. У кулуарах — також звична ранкова метушня, однак у сесійній залі вже підготувалися до «оборони»: депутати-регіонали завчасно оточили щільним кільцем стіл президії та трибуну, щоб не допустити блокування опозицією. О 10-й годині до сесійної зали ввійшов Президент України Віктор Янукович, у роботі парламенту також брали участь Прем’єр-міністр Микола Азаров, Голова Конституційного Суду Анатолій Головін, Голова Верховного Суду Василь Онопенко для участі у складанні присяги новообраними суддями Конституційного Суду, як того передбачає Основний Закон держави.
10-й позачерговий з’їзд суддів від 16 вересня на підставі статті 148 Конституції обрав суддями Конституційного Суду Михайла Гультая, Михайла Запорожця, Олега Сергейчука та Наталію Шапталу. Новообрані судді склали присягу. Перед цим депутати проголосували за звільнення цих суддів з попередніх посад — О. Сергейчука звільнено з посади судді Вищого адміністративного суду, М. Запорожця — з посади судді Апеляційного суду Луганської області, М. Гультая — з посади судді Апеляційного суду Харківської області, Н. Шапталу — з посади судді Донецького апеляційного адміністративного суду.
Після виступів від фракцій Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив про виключення зі складу фракції БЮТ 28 депутатів, котрі увійшли до складу парламентської коаліції. Це депутати Віталій Барвіненко, Олександр Буджерак, Андрій Веревський, Ігор Воротнюк, Валерій Гацько, Олег Гейман, Геннадій Задирко, Валентин Зубов, Володимир Іваненко, Валерій Камчатний, Володимир Каплієнко, Євген Константинов, Юрій Крук, Петро Кузьменко, Віталій Курило, Олег Маліч, Святослав Олійник, Григорій Омельченко, Володимир Пилипенко, Валерій Писаренко, Юрій Полунєєв, Ігор Савченко, Іван Сідельник, Раїса Сорочинська-Кириленко, Микола Трайдук, Олександр Фельдман, Олег Черпіцький, Олександр Шепелев.
Окрім того, глава парламенту зробив офіційне оголошення про оновлення керівного складу фракції БЮТ. Зокрема, відтепер керівний склад фракції має такий вигляд: Іван Кириленко — лідер фракції, Андрій Кожем’якін — перший заступник, Юрій Одарченко, Сергій Сас, Сергій Соболєв, Андрій Шкіль та Олена Шустік — заступники.
В. Литвин також повідомив про рішення Регламентного комітету про нелегітимність перейменування фракції БЮТ на «БЮТ-Батьківщина», оскільки ця політична сила брала участь у парламентських виборах під назвою БЮТ. 8 вересня глава парламенту оголосив про зміну назви фракції БЮТ на підставі протоколу засідання фракції. Однак у листі Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України від 14 вересня 2010 року до Голови Верховної Ради йдеться, що це «не узгоджується із вимогами законодавства України, відтак згадане оголошення немає жодних юридичних наслідків». В. Литвин доручив керівнику апарату Верховної Ради «забезпечити здійснення відповідних організаційно-технічних заходів щодо використання офіційної назви депутатської фракції БЮТ».
Звертаючись до депутатів із фракції БЮТ, глава парламенту попросив їх спокійно реагувати на це рішення і запропонував парламентаріям під час виступів представлятися так, як вони вважають за доцільне. «Але офіційна назва фракції має залишитися БЮТ, — сказав В. Литвин. — Політична сила, яка мала назву під час виборчої кампанії, повинна цю назву зберігати впродовж всієї діяльності. Тому ніяких політичних підтекстів просив би не вбачати». Водночас перший заступник керівника фракції БЮТ Андрій Кожем’якін зі свого місця зауважив: «Є політичний підтекст».
Із урахуванням пропозицій Комітету з питань національної безпеки і оборони у цілому прийнято закон про внесення змін до законів «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України» (щодо розвідувальної діяльності), внесений Президентом (286 «за»). Згідно з цим законодавчим актом, зокрема, вносяться такі зміни: статтю 1 закону «Про Збройні Сили України» доповнено новою частиною п’ятою такого змісту: «Органи військового управління розвідки та військові частини розвідки Збройних Сил України можуть залучатися до заходів добування розвідувальної інформації з метою підготовки держави до оборони та для забезпечення готовності Збройних Сил України до оборони держави». Статтю 6 Закону «Про розвідувальні органи України» після частини другої доповнено новою частиною третьою такого змісту: «Розвідувальний орган Міністерства оборони України може залучати органи військового управління розвідки та військові частини розвідки Збройних Сил України в порядку, визначеному Президентом України, до заходів добування розвідувальної інформації з метою підготовки держави до оборони та забезпечення готовності Збройних Сил України до оборони держави. В цих випадках на військовослужбовців та працівників зазначених органів і військових частин не поширюються положення законів України «Про розвідувальні органи» та «Про оперативно-розшукову діяльність», якими регулюються питання визначення правового статусу, надання повноважень та гарантування соціального захисту».
У цілому також ухвалено ще один президентський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів» (284 «за»). Цим документом внесено зміни до Цивільного кодексу та Закону «Про нотаріат», згідно з якими заповіти, посвідчені нотаріусами або іншими посадовими чи службовими особами, а також відомості про спадкові договори підлягають обов’язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Згідно із статтею 8 Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів будь-яка особа має право, за умови пред’явлення свідоцтва (чи іншого документа, що підтверджує факт смерті заповідача), отримати зі спадкового реєстру інформацію про характер і дату складення заповіту в нотаріуса, якому передано на зберігання заповіт. Законом внесено відповідні зміни до статті 8 Закону «Про нотаріат», які визначають, що будь-якій особі, навіть якщо вона не є спадкоємцем за законом (при наявності свідоцтва про смерть), але вважає себе ймовірним спадкоємцем за заповітом, гарантується право з’ясувати факт наявності заповіту і місце його зберігання.
Парламент також ратифікував Договір між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про передачу засуджених осіб, Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, Рамкову угоду між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією, вніс зміни до закону «Про ратифікацію Конвенцію про кіберзлочинність». У першому читанні схвалено законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві, про внесення змін до Закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».
У новій редакції прийнято Закон «Про державний реєстр виборців» (249 «за»). Запропоновані зміни спрямовані на врегулювання низки проблем, що виникли при підготовці списків виборців під час проведення виборів чи референдумів. Зокрема, законом передбачається, що виборець, який у день голосування з поважних причин не може проголосувати за своєю виборчою адресою, може тимчасово змінити місце голосування. Законом чітко визначено поняття «виборча адреса». Закон уточнює порядок періодичного поновлення та уточнення персональних даних Реєстру — пропонується встановити щомісячне поновлення бази даних Реєстру (замість щоквартального). Пропоновані зміни також удосконалюють процедуру публічного контролю ведення Реєстру виборців.
Свій день народження учора відзначали народні депутати Рінат Ахметов і Юрій Кармазін.
Інші фото з цієї події шукайте у фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.