Сезон розплати

Таке варто побачити! Раз на місяць баба Оксана розкладає по хустках близько 800 гривень своєї пенсії — на харчування, на проїзд, онукам на гостинці, комунальній конторі — за світло і гарячу воду... Тільки вона знає, скільки у неї тих носовичків, які використовує не за призначенням змолоду.

Чи має якесь відношення її жалюгідний бюджет до бюджету країни, який серед тижня завернув урядові Володимир Литвин? Авжеж. Бо приблизно стільки пенсії, як у неї, одержує добра половина 14-мільйонної армії наших пенсіонерів. Тобто більш ніж удесятеро менше за пенсіонерів на Заході і більш ніж удвічі менше, ніж, скажімо, в Росії. Їм глибоко наплювати на демографічну кризу і той факт, що Пенсійний фонд дотується коштом дефіцитного держбюджету. Їхніх носовичків і гаманців замало для того, щоб дожити свого віку.

Не знаю, що там думав Володимир Михайлович, завертаючи балансовий «опус» уряду, а пояснив він такий крок цілком слушно: обіцяли подати бюджет на новій податковій базі, то подайте! Припускаю, що і цього буде замало, щоб невдовзі з’явився податок на розкіш. Але гірше, ніж є, вже не буде. Рахункова палата оприлюднила статистику за перше півріччя, яка спростовує численні заяви урядовців стосовно виконання бюджетних показників. Підрахунки показали, що одержано всього-на-всього 89,9 мільярда гривень доходів — 92,3 відсотка від наміченого плану, або 41 відсоток від річних зобов’язань. Отже, доходів від зростання промисловості на 10,9 відсотка (не забуваймо й менший ніж торік через посуху врожай) не вистачить для покриття усіх запланованих видатків. На думку Рахункової палати, дефіцит загального фонду держбюджету за підсумками року сягне 10 мільярдів гривень. Хоч як шпетили попередній уряд за авансові переплати податків, а за перше півріччя нинішні керманичі збільшили переплату на 305 мільйонів гривень — до 14 з гаком мільярдів гривень. Утім, і це не порівняти з темпами накопичення боргів з відшкодування ПДВ, які зросли за цей час більш ніж на третину — до 31 мільярда. Прем’єр-міністр Микола Азаров пообіцяв звести борг з відшкодування ПДВ до нуля, тож на доходи за підсумками року не варто очікувати. Навіть при тому, що уряд фактично усунувся від капітальних витрат. У житлово-комунальній сфері бюджетні призначення не виконані на 38,6 відсотка, в медицині — на 11,5, в освіті — на 9,4, найкраще за підсумками першого півріччя виглядало соціальне забезпечення, профінансоване на 99 відсотків, але носовички у баби Оксани худшають вже щодня — ціни різко підскочили.

Приблизно з місяць до початку опалювального сезону, саме о цій порі, в нашій країні розпочинається сезон розплати. Інакше кажучи, вибивання боргів з теплопостачальних компаній. Заборгованість підприємств ТКЕ за спожитий за два останні роки газ сягнула 4,68 мільярда гривень. Наразі найбільшу заборгованість мають промислово активні регіони — області Дніпропетровська (824 мільйони гривень), Донецька (785 мільйонів), Харківська (741 мільйон), Луганська (379 мільйонів гривень). І ця статистика на тлі зростання цін на природний газ для населення, намірів уряду повернути «РосУкрЕнерго» 12,1 мільярда кубометрів газу за рішенням суду і навіть на тлі вимоги законодавців підготувати проект держбюджету-2011 на новій податковій базі викликає несподівані асоціації і висновки. Бюджет країни, так само, як і гаманець баби Оксани, і далі потерпатиме від надмірного лібералізму держави до нафтогазового бізнесу. Він паразитує і паразитуватиме на платниках податків. Бо, попри достатні обсяги власних енергоносіїв для поміркованого ціноутворення, нереформований «Нафтогаз України» вже став перехідним призом для політичних сил за перемогу на виборах.

До чого тут проект Податкового кодексу? Поряд з неабияким фіскальним тиском на малий і середній бізнес податкове навантаження за використання природних ресурсів лише декларується. Наприклад, рентна ставка, як і раніше, прив’язується до обсягів видобутку нафти та газу, а не до прибутків нафтогазових компаній. До відома: торік (у найспустошливіший через кризу рік) прибутки галузі зросли на мільярд гривень проти попереднього року, тоді як надходження від рентних платежів за видобуток нафти зменшилися на 2 мільярди гривень. Нехай би хтось з уряду відповів, чому бюджетне навантаження по галузі становить 26 відсотків, тоді як в інших країнах — 50—85? Такий баланс задовольняє багатьох керівників у різних ешелонах влади. Звісно, наївно думати, що нова редакція проекту Податкового кодексу, яку уряд подасть на розгляд Верховної Ради цього тижня, щось змінить. Та спробуймо уявити. Хіба не постає в іншому, більш вигідному, світлі домовленість нашого Президента з казахським про відновлення транзиту каспійської нафти? Атож, оскільки за цим стоятимуть додаткові доходи бюджету і видатки на розвиток соціальної сфери. Хіба не набуває конкретного змісту заява Прем’єр-міністра про те, що криза триватиме ще кілька років, бо дуже зросли державні видатки. Авжеж, адже видатки не лякатимуть тільки тоді, коли уряд не втрачатиме доходи.

Утім, про видатки — це до баби Оксани, а про статки — до олігархів.