За 13 кілометрів від центру Одеси, а фактично на її околиці, розташовано єдиний в Україні унікальний грязьовий курорт — клінічний санаторій імені М. І. Пирогова «Курорт Куяльник». Повновладним його господарем сьогодні є «Укрпрофоздоровниця».

Курорту незабаром виповниться 180 років, і за цей час близько п’яти мільйонів осіб змогли поліпшити тут своє здоров’я.

Куяльницькі грязі визнано еталонними, вони містять комплекс біологічних речовин, макро- і мікроелементів, сприяють зменшенню запальних процесів, стимулюють захисні й пристосувальні реакції.

Курорт розташований на березі Куяльницького лиману. Тут знаходиться, до слова, найнижча точка України — 5 метрів від рівня моря.

***

Головне багатство лиману — цілющі грязі. Його солоні води після відділення від моря ущільнювалися в ропу — насичений соляний розчин. А сульфідно-мулові грязі лиману ще з найдавніших часів використовувалися людьми для лікування безлічі захворювань.

За 800 років, з часу виявлення цілющих властивостей куяльницьких грязей, лиман переживав різні часи. Французький інженер і картограф XVІІ століття Гійом Левассер де Боплан у знаменитій праці «Опис України» писав, що «озеро Куяльник знаходиться не ближче як за 2000 кроків від моря й кишить рибою. На риболовлю приїжджають караванами за 50 верст — тут зустрічаються коропи й щуки такої величини, що просто диво». Тепер риба в лимані, на жаль, не водиться.

Ну а солі-самосаду на берегах лиману було стільки, що запорізькі козаки, а потім і чумаки обозами транспортували сіль у Західну Європу до столів багатьох монархів.

Слава про чудодійну силу грязей гриміла по всій Європі — тут лікувалася царська родина, багато прем’єр-міністрів європейських держав, аристократія. Та й сьогодні олігархи й ті, хто сподівається на диво, не забувають дорогу на курорт «Куяльник». Хоча...

На жаль, Куяльницький лиман повільно помирає, зникає лікувальна грязь. І жити курорту, за найоптимістичнішими прогнозами, залишилося трохи більш як десять років. Що відбувається на українському «Мертвому морі»?

Два роки тому недалеко від села Северинівка Іванівського району почалася незаконна розробка піщаного кар’єру. Незважаючи на протести жителів села, лікарів санаторію «Куяльник», екологічні мародери без дозвільних документів 24 години на добу продовжували розробляти й вивозити пісок з кар’єру. Поруч почав діяти другий нелегальний кар’єр. Річку Великий Куяльник, яка живить лиман, перекрили дамбою в трьох місцях.

Пізніше в селі Адамівка почали розробляти новий піщаний кар’єр. Вода з лиману стала спрямовуватися в гігантські кар’єри (їхня глибина сягає 12 метрів, а довжина — 500—600 метрів), а сам лиман обмілів так, що курка його може перейти вбрід.

— Верхів’я Куяльника вже нежиттєздатні, — розповідає кореспонденту «Голосу України» голова постійної комісії Одеської обласної ради з екології Сергій Степаненко. — Площа водного дзеркала порівняно з 1975 роком зменшилася на 13 мільйонів кубометрів. Вода в лимані відступила від берега на сотні метрів, оголивши дно. Лиману потрібна термінова допомога.

Сьогодні одеська влада визнає: проблему Куяльника власними силами їм вирішити не під силу — на заваді той самий дефіцит фінансування екологічних програм. Найсуворіше покарання для тих, хто незаконно видобуває пісок — накладення грошового штрафу в розмірі суми, що не перевищує тисячі гривень.

В екосистемі Куяльницького лиману почалися незворотні зміни — він перетворюється на соляну пустелю. «Милостей» у порятунку лиману можна дочекатися сьогодні тільки від погоди.

— 92 відсотки надходження води в лиман — це атмосферні опади й сніг, а 8 відсотків — це стоки річки Великий Куяльник, — розповідає головний лікар санаторію «Куяльник» Микола Тищук. — Але й без будівництва каналу «море—лиман» у порятунку лиману не обійтися.

Свого часу, коли екологічні невігласи самовільно побудували через річку дамбу, тим самим підписавши смертний вирок лиману, ніхто не припускав, якого збитку навколишньому середовищу завдано. Сьогодні дамба зруйнована, але залишки її не вивезено. Будували її хап-способом із твердих промислових відходів, у ній багато іржавих металевих виробів. Сьогодні після рясних дощів відходи від колишньої дамби змиваються в лиман і розчиняються в ропі, тобто цілющі якості грязі просто різко знижуються.

Але екологічним злодіям, які відчувають безкарність і апатію обласних чиновників, уже мало розкрадання піску. Вони перейшли на промислове, якщо так можна сказати, незаконне вивезення знаменитої лікувальної грязі. У районі села Стара Еметівка невідомими особами грязі черпаються екскаваторами й завантажуються в самоскиди, які їздять по всій Україні. Місцеві жителі стверджують, що бальнеологічні грязі Куяльницького лиману контрабандним способом вивозяться за кордон.

Учені Європи й України б’ють на сполох і пропонують оголосити Куяльницький лиман і річки його басейну зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Депутатський запит Президентові України В. Ф. Януковичу.

Шановний Вікторе Федоровичу!

До мене, як до народного депутата України, звернулася Учена рада Одеського державного екологічного університету з приводу кризового екологічного стану Куяльницького лиману й річок його басейну.

Кризовий стан Куяльницького лиману зумовлено катастрофічним обмілінням водойми, зменшенням рівня води й глибин і пов’язаним із цим зростанням солоності води.

Такі зміни є загрозою повного зникнення лиману, втрати запасів унікальних лікувальних грязей і ропи.

Без негайного вжиття надзвичайних заходів з боку держави ситуацію виправити неможливо, тобто, це — питання державної ваги, що зачіпає національні інтереси України.

Відповідно до частини 4 статті 65 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки й оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України.

У зв’язку з викладеним, керуючись статтею 86 Конституції України, прошу терміново розглянути питання оголошення Куяльницького лиману й річок його басейну ЗОНОЮ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ.

С. Р. ГРИНЕВЕЦЬКИЙ,народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки й оборони.

* * *

Замість епілогу

У 2009 році в санаторії «Куяльник» пройшли лікування близько 10 тисяч осіб. Із трьох багатоповерхових корпусів для хворих, побудованих на березі лиману, працювали тільки два, третій — законсервований через відсутність умов для розміщення хворих. Учені мають сумніви, що 2011 року лиман зможе видавати на-гора лікувальні грязі. Отже, прощавай, Куяльнику? «Мертве море» України просто висохне. Не хочеться в це вірити.

Одеса.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.