Карпати повинні зустріти Олімпіаду-2022 зеленими

Нещодавно на Сколівщині Державний комітет лісового господарства України провів розширену виїзну колегію з питань ведення лісового господарства як визначальної складової сталого розвитку карпатського регіону. Гості були вражені станом навколишніх лісів. Лісовий край потребує інвестицій та державної підтримки у вирішенні проблеми австрійської смереки. Для початку хоч би допомогли потужною технікою — для будівництва лісових доріг та транспортування деревини.

У Зелем’янківське лісництво їдемо з Василем Бурмасом, головним мисливствознавцем управління лісового та мисливського господарства Львівської області та Василем Дмитрівим, головним лісничим Сколівського лісгоспзагу. Спочатку старою австрійською дорогою, якою колись бігали по вузькоколійках тепловози і яка ще добре збереглася. Минаємо старий міст, який витримав не одну повінь. Лише завдяки тому, що піднятий над рівнем води до 15 метрів. Далі починаються сучасні дороги, збудовані кілька років тому за теперішніми європейськими технологіями. Легковик спокійно мчить вгору новозбудованою лісовою дорогою. Василь Дмитрів показує вдалині старий смерековий ліс. Дерева всихають, давно потребують вирубки, але дістатися до вершин непросто. Треба будувати лісові дороги.

Для початку лісівники вивчили австрійські технології, придбали потужний екскаватор, з допомогою якого самотужки будують сучасні лісові дороги. Зрізують круті схили та засипають ями камінням і свіжими пнями. Пізніше завозять гравій.

На дорогах, які прокладають сколівські лісівники, проклали спеціальні стежки для оленів. Єгері знають, де місця міграції звірів. В одному з урочищ ми зустрілись з бригадою, яка споруджує дорогу, — екскаваторником Юрієм Хоминим та двома підручними робітниками. Десятки кілометрів дороги будуть використані для вивезення сухостою з важкодоступних ділянок, а пізніше ще послужать туристам.

— Смерека — швидкоростуча порода, за 60 років дає до 700 кубометрів на гектарі, — розповідає Василь Дмитрів.

— Скільки років деревам, які бачимо вдалині? — запитуємо.

— Сто—сто двадцять.

— А чому досі не вирубили?

— Чому не провели санітарно-оздоровчі заходи? Не було доріг! Ми приїхали в урочище Тимшарів. Тут майже 700 гектарів лісу, який потребує негайної вирубки. Сухостій широко використовують для виробництва біопалива. Проблем зі збутом жодних. У Сколівському лісгоспі з перестиглої смереки ще роблять пиломатеріали, піддони та технологічну тріску. До 20—25 тисяч кубометрів переробляють щорічно.

У лісгоспі 24 тисячі гектарів лісу, 8 тисяч — смерекового, який потребує вирубки. З них півтори тисячі — негайної. За рік можуть розробити до 150 гектарів. Без державної підтримки з усиханням Карпат доведеться боротися десятки років.

Еталоном карпатського лісу має бути ялицево-смереково-буковий, вважає головний лісничий Василь Дмитрів.

Як вирішити проблему всихання смерекових лісів у Карпатах?

— Вихід один — збудувати дороги у важкодоступні урочища і якнайшвидше вирубати сухостій. Та засадити звільнені площі мішаними лісами, — каже Михайло Созанський, лісничий Зелем’янківського лісництва.

За останні три роки у лісництві площею 1900 гектарів збудовано 9 кілометрів лісових доріг.

— Зараз у нас 100 тисяч кубометрів перестійного лісу, 180 тисяч кубів — стиглого, — продовжує Михайло Созанський.

— Скільки протягом року вивозите?

— 16 тисяч кубометрів. Довго доведеться працювати. Що швидше збудуємо дороги, то швидше вивеземо. Однозначно, без підтримки держави та інвестора не впораємося з цією проблемою.

Нагадую про зимову Олімпіаду-2022 у Карпатах. Лісничого найбільше хвилює, що перестиглі смереки зустрінуть гостей засушеними гілляками.

— Які три найбільші проблеми карпатських лісів?

— Зрубати сухий ліс і виростити мішаний, що найбільше підходить для наших умов, — каже Михайло Созанський. — Австрійська смерека, якою масово засадили Карпати, не годиться. Друга проблема — дороги. Це все поєднане. Третя — посадити і виростити біологічно стійкі ліси.

Не менша проблема, ніж збереження лісів — створення сприятливих умов для туристських груп, які останніми роками, хто пішки, хто на велосипедах, а хто на автомобілях, заполонили Карпати. У Сколівському районі тільки водоспад на Кам’янці відвідують протягом сезону понад 60 тисяч осіб.

Торік з ініціативи начальника управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеки у національному парку «Сколівські Бескиди» створили перший в Україні туристський притулок. Це невелика ділянка площею кілька десятків арів на узбіччі лісової дороги. Ідею притулку Анатолій Дейнека привіз зі стажування в США. Там вони себе виправдали. У притулок біля Кам’янки можна заїхати машиною, поставити намет та розкласти вогнище. Оплата за добу від 50 гривень, залежно від куреня. Найбільший — для корпоративних вечірок — розраховано на 30 осіб. Одночасно притулок може прийняти до 100 туристів. Затрати на створення невеликі — 60 тисяч гривень, але користь очевидна.

— Ми неспроста саме неподалік Кам’янки встановили туристський притулок, — розповів «Голосу України» Василь Приндак, заступник директора національного парку «Сколівські Бескиди». — Найбільше туристів їде помилуватися водоспадом на річці. Серед туристських маршрутів найпопулярніший — Сколе—гора Парашка—Майдан, протяжністю 28 кілометрів. У гарну погоду з полонини навіть видно польський бік. Нещодавно відкрили новий маршрут — кінний, закупили 10 коней за сприяння міжнародної фундації.

Туристи при в’їзді отримують номерок. У ціну входять послуги з прибирання, забезпечення водою та дровами. На території невеличка криничка, б’є джерело.

Таких притулків, вважає Василь Приндак, треба створити декілька — вони розвантажать основні об’єкти. На Кам’янці збирається дуже багато людей. Тому треба подумати, як їх розселити. Про ночівлю в притулку можна подбати заздалегідь. Зайти на веб-стрінку парку «Сколівські Бескиди» й замовити місце.

— Національний парк «Сколівські Бескиди» та управління лісового та мисливського господарства Львівської області вже роками тісно співпрацюють, — каже Василь Бурмас, головний мисливствознавець Львівської області. — І користь від того очевидна. Туризм може стати важливою статтею доходів для Сколівського району. Зараз ми працюємо над програмами з відновлення фауни гірських лісів. Уже діють програми з відновлення кількості ведмедів, глухарів у місцевих лісах. Гості Карпат мають нагоду не тільки чудово відпочити, а й краще пізнати рідний край.

 

Сколівський район

Львівської області.