Днями столичні депутати затвердили міську цільову програму «Ранкова гімнастика», яка передбачає запровадження ранкової фізичної розминки для учнів молодших класів. 

«Правильно дібрані вправи сприяють оптимізації діяльності серцево-судинної і дихальної систем», — пояснює голова Постійної комісії з питань охорони здоров’я і соцзахисту Київради Алла Шлапак. На її думку, систематичні заняття допоможуть покращити поставу учнів, зміцнити дитячу кістково-м’язову систему і навіть вберегти від плоскостопості.
Шкода тільки, що інші рішення Київради зовсім не сприяють оздоровленню маленьких киян. Особливо цинічно така «турбота» виглядає на тлі масової забудови зелених зон, дитячих та спортивних майданчиків, яка спостерігається у місті.
— Гадаю, це було суто піар-рішення Блоку Черновецького, — упевнена заступник керівника фракції Блоку Кличка в Київраді Наталія Новак. — Гімнастика у школі — вельми корисна і необхідна річ. Але чи можна сприймати всерйоз міську програму «Ранкова гімнастика»? Адже таку гімнастику і без вказівки згори може запровадити у себе кожна окремо взята школа. Єдине, що в цьому рішенні важливе, — воно передбачає розповсюдження методики проведення ранкової гімнастики, а також музичного супроводу до неї. Комплекс вправ розробила школа Катерини Серебрянської, і цей інтелектуальний продукт безкоштовно передадуть усім столичним навчальним закладам.
У користі розминки не сумніваються і батьки школярів. От тільки більшість з них має не найкращі спогади про радянську шкільну традицію о восьмій ранку, напівсонними, по команді вчительки здіймати руки вгору і робити оберти тулубом.
— Краще б дали дітям поспати зайві 20—30 хвилин, — каже Олена, мама четвертокласника однієї з київських гімназій. — Тепер сину доведеться прибігати до школи, а відповідно, й прокидатися раніше. Користь від того сумнівна, адже в нас усе робиться формально, задля годиться. Запізнишся на зарядку — запишуть зауваження в щоденник, а для дитини це тільки зайвий стрес.
— Загалом я не проти запровадження «фізкультхвилинок», — каже її подруга Ярина. — Особливо на перервах. Але де і як їх проводитимуть? Якщо в класі, між рядами парт, то це буде незручно — діти можуть ненароком травмуватися. І чи зручно виконувати вправи хлопчикам, «затиснутим» у костюм і краватку, або дівчаткам у коротких спідницях? Загалом, це не найперша і не найнагальніша серед наших шкільних проблем.
У боротьбі за здоров’я школярів передовсім варто переглянути ставлення до уроків фізкультури, які мають бути цікавими і безпечними, кажуть батьки. Нині 1—4-ті класи мають по три уроки «фізри» на тиждень. Але їх зазвичай проводять люди без спеціальної підготовки — ті само вчительки молодших класів, які і без того по вуха завантажені роботою. Тож ставлення до уроків фізвиховання у них — відповідне.